«Маю вдома щасливий дитячий садок»

У Кам’янці на Глибоччині сім’я Щербанів нещодавно почала виховувати п’ятьох прийомних дітей. Перше враження, що це – не дитячий будинок сімейного типу, а звичайна родина. Один за одним діти приходять зі школи і замість звичного "Добрий день" щасливо кричать "у мене одинадцять з математики" або "у мене кілька десяток"…
– У нас удома зараз ремонт, – каже мама-вихователька прийомних дітей Олена ЩЕРБАНЬ, запрошуючи до хати. – Будинок великий, але його треба дооблаштувати. Ось викладаємо паркет. Головне – щоби дітям було добре. Я вже давно мріяла створити дитячий будинок. Два роки тому поїхала працювати в Італію. Там захворіла – отримала другу виразку шлунка. Коли летіла додому, пообіцяла собі: коли одужаю, буду доглядати дітей. Взяла на виховання відразу двох – Василя і Роксолану. Вони в мене вже більше року. Навесні взяла Лесю з Валерією. А перед першим вересня до нас прийшов Саша, і ми стали дитячим будинком сімейного типу.
Перед тим, як взяти дітей, ходила на тренінг. Там навчили, як з ними спілкуватися. Непорозуміння бувають, як і в кожній сім’ї, але загалом ми дуже дружні. А які у нас дні народження веселі! Накриваємо великий стіл для себе та гостей і святкуємо!
– Близькі завжди питають, чи мені не страшно виховувати стількох дітей, – зауважує Олена Василівна. – А я кажу: "Який там страх – це радість". Маю вдома щасливий дитячий садок! Хочу взяти ще одного хлопчика. Це друг Олександра – вони дружили в інтернаті. Я повинна взяти того хлопчика. Він з такою надією дивиться на мене.
– Казав мені друг, що коли ми його не візьмемо, він ніколи не піде в іншу сім’ю, – зізнається десятирічний Олександр.
– Всі діти з нетерпінням чекають, коли у нашій сім’ї з’явиться третій хлопчисько, – каже усміхнена мама. – Будуть з ним ходити до школи.
– Діти швидко звикли до нашого будинку, – каже Олена Василівна. – Мамою відразу почали називати. Куди не піду, скрізь чую "мама". Сусіди підтримують вибір. У школі за тим, щоби ніхто не ображав дітей, стежить моя рідна донька – вона вчиться в 11-му класі.
– Інколи діти розповідають страшні історії про інтернат, – зізнається Олена Василівна. – Валерія прийшла до нас обкусана.
Дівчинка каже, що діти там часто б’ються, кусаються. Також діти розповідали, як кидали каміння у вікна кухні, бо були голодні і просили, щоби винесли хліба.
Щомісяця на кожну дитину нам виділяють понад тисячу гривень. Ще б закінчити ремонт будинку, і все буде добре. Головне – здоров’я.
– Разом із чоловіком також виховую п’ятьох дітей, – каже мама-вихователька дитячого будинку сімейного типу в селі Банилів-Підгірний на Сторожинеччині Тамара ГОЙНИК. – Спершу взяла під опіку хлопчика з його подругою, потім двох сестричок. П’ятого жовтня до нас прийшла ще одна дитина, і ми стали дитячим сімейним будинком. Загалом діти швидко адаптувалися – за місяць-два. Ми з чоловіком звикли до того, що родина повинна бути великою. Ми виросли у сім’ях, де виховували семеро дітей.
Маємо житлову площу 93 квадратних метри. Якби держава дала будинок, ми б обов’язково зробили нашу сім’ю ще більшою. Також потрібен автомобіль. Просили безвідсотковий кредит, але не знаю, що з того вийде. Приємно, що ставлення сусідів до нас дуже гарне.

КОМЕНТАР

Олександр МАДЕЙ,
ЗАСТУПНИК НАЧАЛЬНИКА СЛУЖБИ У СПРАВАХ НЕПОВНОЛІТНІХ ОДА:
– Цього року в області утворено три нові дитячі будинки сімейного типу: у Вижницьому, Глибоцькому та Сторожинецькому районах. Тут живе 14 дітей. Ще четверо дітей було влаштовано до раніше утворених дитячих будинків сімейного типу у Кіцманському, Путильському районах і у Чернівцях.
Якщо прийомні батьки виховують не більше чотирьох дітей, вони мають статус прийомної сім’ї. Коли на виховання беруть п’яту дитину, за бажанням батьків прийомну сім’ю можуть перетворити на дитячий будинок сімейного типу. Цього року дві прийомні сім’ї вже були реорганізовані у такі дитячі будинки. Також ми розформували три сім’ї – дітей влаштували під опіку. Загалом сьогодні в області є вісім дитячих будинків сімейного типу. Тут виховують 50 дітей. Така статистика не є сталою – вона постійно змінюється. За цифрами стоять долі дітей. Головне – влаштувати дитину у будинок із справжньою турботою та сімейними традиціями.
На початку 2006 року дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї почали фінансувати з держбюджету. Рівень матеріального забезпечення зріс і збільшилася кількість охочих виховувати дітей. Для того, щоби сім’я отримала житло, батьки повинні звернутися до ОДА. Також батьки можуть створити дитячий сімейний будинок на основі власного житла. Коштами із районного бюджету допомагають здійснити ремонт.

Як створити дитячий будинок сімейного типу
Кандидати у батьки-вихователі подають до органу, який приймає рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, такі документи:

- Довідку про склад сім’ї.
- Копію свідоцтва про шлюб.
- Довідку про проходження курсу підготовки і рекомендацію центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
- Копії паспортів.
- Довідку про стан свого здоров’я та осіб, які проживають разом із ними.
- Письмову згоду усіх повнолітніх членів сім’ї на створення дитячого будинку, засвідчену нотаріально.

Матеріальне забезпечення
прийомної сім’ї:
- Фінансування прийомних дітей здійснюється за рахунок держбюджету.
- Розмір щомісячної державної допомоги на дітей становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.
- Одному з прийомних батьків виплачується грошове забезпечення.
- Кошти перераховуються на особистий рахунок одного з прийомних батьків, відкритий в установі банку за місцем проживання прийомної сім’ї.