Через потепління урожаї дозрівають швидше і з’явилися південні шкідники
Нинішній липень майже побив рекорди по спеці. Максимальна температура місяця була 37,2 градуса тепла. Трохи вища максимальна температура – +37,7 градуса – була ще у 1946 року. Синоптики ж обіцяють, що вищим за норму середньомісячних температур на 2-3 градуси буде і серпень. Причиною усьому глобальне потепління, стверджують науковці. "МБ" вирішив з’ясувати у фахівців, як же впливають температурні зміни на Буковину.
Спека тримається тижнями
– Тенденція до потепління справді є, – каже начальник відділу метеопрогнозів Чернівецького гідрометеоцентру Євгенія ПРОХОРЕНКО. – Останніми роками особливість літа полягає у тому, що спека зберігається тривалий час. Наприклад, у липні температура від 30 до 37 градусів тепла трималася вісім днів – з 16 до 22 липня, що для Буковини нехарактерно. Липень взагалі повинен бути дощовим, а цього року опадів випало втричі менше. Частіше останніми роками до нас приходять антициклони, які блокують надходження циклонів з дощами.
За нашими дослідженнями, впродовж трьох років більшість місяців у нас аномальні: сім місяців на рік температура перевищує норму на 1-3 градуси.
У лабораторії навчально-наукової геофізичної обсерваторії ЧНУ розповіли, що відліком більш інтенсивного потепління на Буковині можна вважати 1986 рік. Нині від середньорічних температур ми маємо підвищення на 1,2 градуса.
– Звісно, швидко клімат не змінюється, але є постійні зміни і тенденція до потепління, – пояснює завідувач лабораторії навчально-наукової географічної обсерваторії ЧНУ Тетяна СЄРГЄЄВА. – Про потепління свідчить те, що останніми роками весна розпочинається раніше, а осінь пізніше, тобто тепловий період став тривалішим. Окрім того, раніше максимальна температура могла спостерігатися один-два дні, зараз спека зберігається триваліший період, тому переносити її важче.
Через потепління збільшується кількість серцево-судинних захворювань
Тепліший клімат може вплинути і на здоров’я людей.
– Будь-які різкі зміни метеофакторів, як ось температура повітря, барометричний тиск, відносна вологість, швидкість вітру негативно впливають на здоров’я людей, – впевнена асистент кафедри соціальної медицини та охорони здоров’я Буковинського державного медичного університету Ельвіра ЯСИНСЬКА. – Адже імунна система людини пристосована до певного клімату, і її організм не може так швидко перебудуватися.
Останніми роками значно активізувало свою дію сонце, що, в свою чергу, різко вплинуло на магнітне поле Землі. Як результат, збільшилася кількість різних захворювань, зокрема алергічних, органів дихання, ревматичних, шлункових, та особливо – серцево-судинних.
З’явилися нові комахи зі степової зони
У Буковинському інституті агропромислового виробництва зазначають, що цього року клімат подібний до південного, як в Одеській області. Тому за таких умов нинішнього року добре би себе почували ті сорти і культури, які ростуть на півдні. Наприклад, для кавунів на Буковині було достатньо суми активних температур і вони виросли б солодкими.
– Цього року вегетація розпочалася на два тижні раніше від середніх багаторічних, – розповідає начальник відділу науково-консультаційного забезпечення Буковинського інституту агропромислового виробництва Анатолій ПАСТУХ. – Наприклад, вегетація озимої пшениці зазвичай відбувається у третій декаді березня, а нинішнього року це сталося на 10 днів раніше. Окрім того, якщо раніше ми рекомендували оптимальні терміни посіву озимої пшениці 15 вересня, то вже впродовж 10 років дослідження показали, що урожай кращий при посіві в кінці вересня – на початку жовтня, бо теплішими стали листопад та грудень.
Відчулася зміна і у посівах: раніше сіяли у середині квітня, а цього року у кінці березня вже розпочалися нормальні польові роботи.
Потепління, за словами завідувача відділу селекції в рослинництві Степана ГАВРИЛЬЦЯ, впливає негативно на продуктивність. Нестача вологи, високі температури не дають можливість сформувати ту врожайність, яка би могла бути за нормальних температур. Гірше за погодніх умов останніх років росте гречка. Щоби гречка сформувала зерно, їй потрібна температура не більше 25 градусів. А цього року їй довелося дозрівати при +36 градусів.
– Через високі температури останні два роки на озимій пшениці з’явився шкідник – клоп-черепашка, – каже Анатолій Пастух. – Цього шкідника раніше на Буковині не було, бо він "житель" теплового клімату і поширений пepeвaжнo y cтeпoвiй зoнi тa чacткoвo y пiвдeннo-зaxiдниx paйoнax Лicocтeпy.
Останніми роками каштани потерпають від каштанової мінуючої молі, зокрема і в Чернівцях. Хоча науковці кажуть, що її поява не пов’язана із потеплінням. Та все ж відомо, що вперше з’явилася вона на Балканах – у теплій Македонії.
Керівник Ботанічного саду ЧНУ Марія ВИКЛЮК розповіла, що глобальне потепління наші рослини перш за все відчувають взимку. У них через теплу зиму відбувається передчасне весняне пробудження. А восени не припиняють гарно квітнути троянди/
В АЗОВСЬКОМУ МОРІ – МАСОВА ЗАГИБЕЛЬ РИБИ.
В Азовському морі у районі Рибацької затоки і Керченського півострова спостерігається масова загибель риби, повідомили в Інституті біології південних морів. Від 50 до 150 метрів прибережного дна вкрито мертвою рибою, яку прибило до берега. Риба гине внаслідок масового відмирання мікроводорослей (температура води у цьому районі сягає 29-30 градусів), і, як наслідок, зникнення кисню у морі.
МОРЕ "З’ЇДАЄ" БЕРЕГИ. За останні сто років через прогрівання води та її розширення у Чорному й Азовському морях рівень води піднявся на 20 сантиметрів і щороку на 1,5 міліметра наступає на південні береги України. А вони не зі стійких порід, тому їх зсуви і руйнування реальні.
РІЧКИ ЗМІЛІЮТЬ. Є припущення, що до 2050 року можуть зникнути дельти Дунаю, Дніпра й Дністра, а самі ріки зміліти.
ЗИМА ПОТЕПЛІШАЛА. За останні 50 років зима в Україні потеплішала на 2 градуси. Її тривалість тепер 1,5 місяці – це з урахуванням відлиги. Українці пережили вже вісім теплих зим. Цілком можливо, що мінусові температури стануть для нас рідкістю. Хоча є надія, що раз на десять років матимемо холодну зиму.
Спека тримається тижнями
– Тенденція до потепління справді є, – каже начальник відділу метеопрогнозів Чернівецького гідрометеоцентру Євгенія ПРОХОРЕНКО. – Останніми роками особливість літа полягає у тому, що спека зберігається тривалий час. Наприклад, у липні температура від 30 до 37 градусів тепла трималася вісім днів – з 16 до 22 липня, що для Буковини нехарактерно. Липень взагалі повинен бути дощовим, а цього року опадів випало втричі менше. Частіше останніми роками до нас приходять антициклони, які блокують надходження циклонів з дощами.
За нашими дослідженнями, впродовж трьох років більшість місяців у нас аномальні: сім місяців на рік температура перевищує норму на 1-3 градуси.
У лабораторії навчально-наукової геофізичної обсерваторії ЧНУ розповіли, що відліком більш інтенсивного потепління на Буковині можна вважати 1986 рік. Нині від середньорічних температур ми маємо підвищення на 1,2 градуса.
– Звісно, швидко клімат не змінюється, але є постійні зміни і тенденція до потепління, – пояснює завідувач лабораторії навчально-наукової географічної обсерваторії ЧНУ Тетяна СЄРГЄЄВА. – Про потепління свідчить те, що останніми роками весна розпочинається раніше, а осінь пізніше, тобто тепловий період став тривалішим. Окрім того, раніше максимальна температура могла спостерігатися один-два дні, зараз спека зберігається триваліший період, тому переносити її важче.
Через потепління збільшується кількість серцево-судинних захворювань
Тепліший клімат може вплинути і на здоров’я людей.
– Будь-які різкі зміни метеофакторів, як ось температура повітря, барометричний тиск, відносна вологість, швидкість вітру негативно впливають на здоров’я людей, – впевнена асистент кафедри соціальної медицини та охорони здоров’я Буковинського державного медичного університету Ельвіра ЯСИНСЬКА. – Адже імунна система людини пристосована до певного клімату, і її організм не може так швидко перебудуватися.
Останніми роками значно активізувало свою дію сонце, що, в свою чергу, різко вплинуло на магнітне поле Землі. Як результат, збільшилася кількість різних захворювань, зокрема алергічних, органів дихання, ревматичних, шлункових, та особливо – серцево-судинних.
З’явилися нові комахи зі степової зони
У Буковинському інституті агропромислового виробництва зазначають, що цього року клімат подібний до південного, як в Одеській області. Тому за таких умов нинішнього року добре би себе почували ті сорти і культури, які ростуть на півдні. Наприклад, для кавунів на Буковині було достатньо суми активних температур і вони виросли б солодкими.
– Цього року вегетація розпочалася на два тижні раніше від середніх багаторічних, – розповідає начальник відділу науково-консультаційного забезпечення Буковинського інституту агропромислового виробництва Анатолій ПАСТУХ. – Наприклад, вегетація озимої пшениці зазвичай відбувається у третій декаді березня, а нинішнього року це сталося на 10 днів раніше. Окрім того, якщо раніше ми рекомендували оптимальні терміни посіву озимої пшениці 15 вересня, то вже впродовж 10 років дослідження показали, що урожай кращий при посіві в кінці вересня – на початку жовтня, бо теплішими стали листопад та грудень.
Відчулася зміна і у посівах: раніше сіяли у середині квітня, а цього року у кінці березня вже розпочалися нормальні польові роботи.
Потепління, за словами завідувача відділу селекції в рослинництві Степана ГАВРИЛЬЦЯ, впливає негативно на продуктивність. Нестача вологи, високі температури не дають можливість сформувати ту врожайність, яка би могла бути за нормальних температур. Гірше за погодніх умов останніх років росте гречка. Щоби гречка сформувала зерно, їй потрібна температура не більше 25 градусів. А цього року їй довелося дозрівати при +36 градусів.
– Через високі температури останні два роки на озимій пшениці з’явився шкідник – клоп-черепашка, – каже Анатолій Пастух. – Цього шкідника раніше на Буковині не було, бо він "житель" теплового клімату і поширений пepeвaжнo y cтeпoвiй зoнi тa чacткoвo y пiвдeннo-зaxiдниx paйoнax Лicocтeпy.
Останніми роками каштани потерпають від каштанової мінуючої молі, зокрема і в Чернівцях. Хоча науковці кажуть, що її поява не пов’язана із потеплінням. Та все ж відомо, що вперше з’явилася вона на Балканах – у теплій Македонії.
Керівник Ботанічного саду ЧНУ Марія ВИКЛЮК розповіла, що глобальне потепління наші рослини перш за все відчувають взимку. У них через теплу зиму відбувається передчасне весняне пробудження. А восени не припиняють гарно квітнути троянди/
В АЗОВСЬКОМУ МОРІ – МАСОВА ЗАГИБЕЛЬ РИБИ.
В Азовському морі у районі Рибацької затоки і Керченського півострова спостерігається масова загибель риби, повідомили в Інституті біології південних морів. Від 50 до 150 метрів прибережного дна вкрито мертвою рибою, яку прибило до берега. Риба гине внаслідок масового відмирання мікроводорослей (температура води у цьому районі сягає 29-30 градусів), і, як наслідок, зникнення кисню у морі.
МОРЕ "З’ЇДАЄ" БЕРЕГИ. За останні сто років через прогрівання води та її розширення у Чорному й Азовському морях рівень води піднявся на 20 сантиметрів і щороку на 1,5 міліметра наступає на південні береги України. А вони не зі стійких порід, тому їх зсуви і руйнування реальні.
РІЧКИ ЗМІЛІЮТЬ. Є припущення, що до 2050 року можуть зникнути дельти Дунаю, Дніпра й Дністра, а самі ріки зміліти.
ЗИМА ПОТЕПЛІШАЛА. За останні 50 років зима в Україні потеплішала на 2 градуси. Її тривалість тепер 1,5 місяці – це з урахуванням відлиги. Українці пережили вже вісім теплих зим. Цілком можливо, що мінусові температури стануть для нас рідкістю. Хоча є надія, що раз на десять років матимемо холодну зиму.
Повернутися назад