Корови можуть стати екзотикою
За даними обласного управління статистики, нині на Буковині у господарствах усіх форм власності є 89,1 тисячі корів. Це на 5379 голів менше, ніж було на 1січня 2006 року. Скорочення поголів’я найбільш відчутне у таких колись потужних сільськогосподарських районах, як Новоселицький і Заставнівський. У сільгосппідприємствах першого з них кількість корів зменшилася на 22,4%, а у селян – на 9,4 %.
На Заставнівщині ж у сільгосппідприємствах кількість корів зменшилася на 23,7%, у населення – на 10%. Загалом же в області кількість корів у колективних господарствах скоротилася на 1515, у селян на 3900 голів. Єдині райони, де є збільшення цього виду живності, – Путильський і Глибоцький. Щоправда, воно незначне.
Корми задорогі,
а молоко задешеве
Ми побували в одному із сіл Заставнівського району, яке колись славилося своєю фермою. Раніше у Дорошівцях місцевий колгосп мав велику тваринницьку ферму. Нині тут немає нічого, крім порожніх будівель.
– Під час реформування односельчани брали землю під городи активніше, ніж у сусідніх селах, – розповідає секретар сільської ради Марія Загороднюк. – Бо сподівалися, що придбають міні-техніку і зможуть обробляти не лише присадибні ділянки, а й земельні паї. Однак цього не сталося. Щороку люди приносять по 50-60 заяв, відмовляючись від землі. На земельних паях трава виросла по пояс: випасати худобу неможливо, бо там розплодилися хмари гедзів. Корми дорогі, тому стає невигідно утримувати корів. Скажімо, тонна жому коштує 30 гривень. Дехто із селян продав худобу, щоби мати гроші для газифікації осель.
Сільський голова Микола Вигнан каже, що колись селяни утримували до 300 корів, нині ж – майже вдвічі менше. Обробляти городи нічим, а закупівельні ціни на молоко низькі. Скажімо, зараз Новоселицький молокозавод (фірма "Екосир") платить за кілограм молока одну гривню, а вже з першого квітня платитиме по 90 копійок. Влітку ж взагалі зійде до півгривні. Щодня Дорошівці здають цьому заводу півтори тонни молока. Я пропонував представникові "Екосиру", аби дорошівчанам платили за кілограм молока хоча б по 1,2 гривні. Однак не погодилися. Хоростківський завод, що на Тернопільщині, готовий платити таку ціну, але лише один місяць, а це для нас неприйнятно. Літні люди худобу вже не в змозі утримувати, а середнього віку селяни утримують корів через гроші, які потрібні для навчання дітей-студентів. Минулого року у нас відмовилися від городів стільки господарів, що загальна кількість їхніх наділів становить 7,5 гектара. Крім цього, пустує ще тисяча гектарів земельних паїв, але є надія, що цього року їх візьме в оренду підприємець з Тернопільщини.
На вулиці лише чотири корови
– Якщо цей фермер розоре паї, ніде буде худобу випасати, – каже мешканка села Марія Г. – Хоча її й без цього важко утримувати. Порахуйте самі. Тюк сіна вартує півтори гривні, а потрібно понад сто тюків. Вже зараз на нашій вулиці є лише чотири корови. Коли здаєш худобину на м’ясо, за кілограм живої ваги дають всього по 3,5-4 гривні, а державної дотації на корів досі немає, лише на молодняк. У середньому ж літр молока коштує 65 копійок, тобто стільки ж, як, вибачте, рулончик туалетного паперу. То куди це годиться? Щоправда, у Заставні трилітрова банка свіжого молока коштує п’ять гривень, але треба потратитися на автобус. А продуктивні корови зараз дорогі – до 3500 гривень коштують. Ми з чоловіком ледь обробляємо понад гектар городу, утримуємо корову, бичка й теличку, а телицю недавно продали. Продамо й інших, але пізніше, наразі маємо дочку-студентку.
Ось така нехитра сільська математика, якої через декілька років може й не бути, бо не буде на селянських подвір’ях кому мукати. То який же вихід?
– Перспектива за великими колективними господарствами, яких у нашому районі усього три залишилося, і то вони "сидять" на кредитах. Лише торік розпалося п’ять, – каже радник голови Заставнівської райради Юрій Косар. – Але цього року є зрушення. Підприємець з Тернопільщини бере у нас в оренду 10000 гектарів землі. Значить, у перспективі, можливо, буде й тваринництво. Що ж до приватного сектора, тут вихід один – потрібні різногалузеві кооперативи, які би надавали відповідну допомогу селянам. А ще потрібен справедливий паритет цін на сільськогосподарську продукцію.
На Заставнівщині ж у сільгосппідприємствах кількість корів зменшилася на 23,7%, у населення – на 10%. Загалом же в області кількість корів у колективних господарствах скоротилася на 1515, у селян на 3900 голів. Єдині райони, де є збільшення цього виду живності, – Путильський і Глибоцький. Щоправда, воно незначне.
Корми задорогі,
а молоко задешеве
Ми побували в одному із сіл Заставнівського району, яке колись славилося своєю фермою. Раніше у Дорошівцях місцевий колгосп мав велику тваринницьку ферму. Нині тут немає нічого, крім порожніх будівель.
– Під час реформування односельчани брали землю під городи активніше, ніж у сусідніх селах, – розповідає секретар сільської ради Марія Загороднюк. – Бо сподівалися, що придбають міні-техніку і зможуть обробляти не лише присадибні ділянки, а й земельні паї. Однак цього не сталося. Щороку люди приносять по 50-60 заяв, відмовляючись від землі. На земельних паях трава виросла по пояс: випасати худобу неможливо, бо там розплодилися хмари гедзів. Корми дорогі, тому стає невигідно утримувати корів. Скажімо, тонна жому коштує 30 гривень. Дехто із селян продав худобу, щоби мати гроші для газифікації осель.
Сільський голова Микола Вигнан каже, що колись селяни утримували до 300 корів, нині ж – майже вдвічі менше. Обробляти городи нічим, а закупівельні ціни на молоко низькі. Скажімо, зараз Новоселицький молокозавод (фірма "Екосир") платить за кілограм молока одну гривню, а вже з першого квітня платитиме по 90 копійок. Влітку ж взагалі зійде до півгривні. Щодня Дорошівці здають цьому заводу півтори тонни молока. Я пропонував представникові "Екосиру", аби дорошівчанам платили за кілограм молока хоча б по 1,2 гривні. Однак не погодилися. Хоростківський завод, що на Тернопільщині, готовий платити таку ціну, але лише один місяць, а це для нас неприйнятно. Літні люди худобу вже не в змозі утримувати, а середнього віку селяни утримують корів через гроші, які потрібні для навчання дітей-студентів. Минулого року у нас відмовилися від городів стільки господарів, що загальна кількість їхніх наділів становить 7,5 гектара. Крім цього, пустує ще тисяча гектарів земельних паїв, але є надія, що цього року їх візьме в оренду підприємець з Тернопільщини.
На вулиці лише чотири корови
– Якщо цей фермер розоре паї, ніде буде худобу випасати, – каже мешканка села Марія Г. – Хоча її й без цього важко утримувати. Порахуйте самі. Тюк сіна вартує півтори гривні, а потрібно понад сто тюків. Вже зараз на нашій вулиці є лише чотири корови. Коли здаєш худобину на м’ясо, за кілограм живої ваги дають всього по 3,5-4 гривні, а державної дотації на корів досі немає, лише на молодняк. У середньому ж літр молока коштує 65 копійок, тобто стільки ж, як, вибачте, рулончик туалетного паперу. То куди це годиться? Щоправда, у Заставні трилітрова банка свіжого молока коштує п’ять гривень, але треба потратитися на автобус. А продуктивні корови зараз дорогі – до 3500 гривень коштують. Ми з чоловіком ледь обробляємо понад гектар городу, утримуємо корову, бичка й теличку, а телицю недавно продали. Продамо й інших, але пізніше, наразі маємо дочку-студентку.
Ось така нехитра сільська математика, якої через декілька років може й не бути, бо не буде на селянських подвір’ях кому мукати. То який же вихід?
– Перспектива за великими колективними господарствами, яких у нашому районі усього три залишилося, і то вони "сидять" на кредитах. Лише торік розпалося п’ять, – каже радник голови Заставнівської райради Юрій Косар. – Але цього року є зрушення. Підприємець з Тернопільщини бере у нас в оренду 10000 гектарів землі. Значить, у перспективі, можливо, буде й тваринництво. Що ж до приватного сектора, тут вихід один – потрібні різногалузеві кооперативи, які би надавали відповідну допомогу селянам. А ще потрібен справедливий паритет цін на сільськогосподарську продукцію.
Повернутися назад