Красуня зі Сторожинця перемогла родичку екс-президента Інгушетії

Про враження від конкурсу Луїза Ярославська та її мати Оксана розповіли у прес-клубі.
– Найважче було на останньому конкурсі, – зізнається маленька переможниця Луїза. – Я боялася, що мені можуть не дати жодного місця. А я так прагнула посісти хоч якесь місце!
Перший день конкурсу мав назву "Екологія". Потрібно було розповісти про захист довкілля у своїй країні англійською мовою. Луїза представляла Україну у костюмі Соняшника, який пошила мама Оксана. Другого дня був бал принцес, де дівчатка вперше одягнули корони. Третього дня – конкурс талантів: маленька буковинка виконувала пісню "Бременські музиканти" англійською мовою. Окрім того, що Луїза здобула титул "Другої Принцеси Світу", нашу красуню визнали "Найгарнішою дівчинкою світу".
– Ми розуміли, що головне – не краса дитини, а представлення її на конкурсі талантів, – каже мати переможниці Оксана Ярославська. – У підготовці конкурсів нам дуже допомогли вчителі англійської мови приватної школи "Надія", де Луїза навчається у четвертому класі. Аби підготувати пісню "Бременські музиканти" англійською мовою, вчителі працювали з Луїзою практично цілодобово. Коли був перегляд номерів, ми спокійно чекали на результати. Ми потрапили до десятки найкращих. Але найвідповідальнішим конкурсом була співбесіда із 20-ма членами журі. Тут ми вже не могли підготуватися. Луїзу запитали, про що вона мріє. Попередні конкурсантки відповідали, що хочуть стати моделями, юристами, банкірами чи президентами, а Луїза сказала, що хоче побудувати притулок для тварин та писати вірші.
Ведучою на конкурсі була також буковинка Настя Угринчук, яка після перемоги на "Міні-Міс Слов’янка" 2004 року веде міжнародні конкурси. Дівчинка каже, що їй, окрім Луїзи, найбільше сподобалася конкурсантка із Білорусі.
– В останню ніч перед від’їздом я, дівчинка з Білорусі, Латвії та Криму грали у хованки у ліфті шестиповерхового готелю, – розповідає Настя.
"Спонсорами" поїздки до Анталії були батьки Луїзи. Участь у конкурсі, проживання у готелі на сім днів коштували 700 євро з особи. Батьки боялися летіти літаком, тому поїхали власним авто. У дорозі були шість діб.
– Ми не їхали за нагородою. Це було для нас не головне, – каже пані Оксана. – Головне, що ми зрозуміли, – на таких конкурсах треба дуже добре знати іноземні мови, особливо англійську. Англійську треба знати не тільки дитині, але й мамі і татові. Якщо ти не вмієш спілкуватися, до тебе ставляться інакше, ніж до дітей і батьків, які володіють мовою світу.
– Щоби потрапити на такий конкурс, треба докласти багато зусиль не лише організаторам, але й батькам, – каже організатор поїздки на конкурс до Анталії Юлія ВОРНІК, співголова дитячої модельної агенції "Маленький Париж". – Нинішнього року я навіть спонсорів не шукала і ні до кого не зверталася. Організувала поїздку власними силами, щоправда, трохи батько допомагав. На конкурси такого рівня інші країни намагаються привезти дітей-сиріт, із неблагополучних чи малозабезепечених сімей. У цьому їм допомагають спонсори. Франція цього року привезла на конкурс дівчинку-сироту. І хоча в агенції "Маленький Париж" вже три роки займаються 12 дівчаток із інтернату на вулиці Винниченка, ми не можемо цього зробити через те, що важко оформити опікунство над сиротою.
ДОВІДКА
У Луїзи вдома є два котики, а ще дівчинка займається у чотирьох гуртках. Вона відвідує гурток співів, тенісу, гри на фортепіано та гітарі. З чотирьох років дівчинка вивчає дві мови – англійську та французьку. Маленька принцеса любить готувати салати, а найбільше їй смакують вареники. Допомагає мамі мити посуд та сама прибирає у своїй кімнаті. Улюблена телепередача – "Подружки", улюблені книжки – казки. Зараз читає "Різдвяні повісті" Чарльза Діккенса. Хоче бути схожою на Інну Цимбалюк.
Повернутися назад