На Театралці лунали «Чорнобривці» та «Водограй»

– Мені більше запам’яталися не самі зйомки, а процес аудіозапису пісень на місцевій телестудії, – згадує пані Олена. – Режисер Василь Стріхович і Володя тихенько стукали у віконце, викликаючи мене. Мій батько був дуже незадоволений, що доводилося працювати вночі, коли звільнялася студія. Нам давали час з півночі до шостої ранку. У вокальному плані "Червона рута" складна для виконання. Особливо важко давалося "А-а-а-а" — це перехідні ноти сопрано, а в мене мецо-сопрано. Тому доводилося співати фальцетом, брати інструментальним звуком, щоби не було вібрації й не з’явилася луна. Я співала першу партію, а Володя — другу. У нього був тенор. Тобто нам доводилося змінювати регістри. Пісня "Водограй" значно простіша для виконання у вокальному плані. Важко сказати, чому "Червона рута" стала більш популярною за "Водограй". Можливо, відіграла роль незвичайна назва пісні.
– Cподіваюся, що 2009 року на святкування 60-річчя з дня народження Володимира Івасюка ми повернемо фестиваль "Червона рута" до Чернівців і більше не відпустимо, – сказав директор меморіального музею Володимира Івасюка, головний редактор "Буковинського журналу" Мирослав ЛАЗАРУК. – Викрадення фестивалю "Червона рута" з Чернівців – ганебний злочин у духовному мистецтві України. "Червона рута" повинна бути чернівецьким фестивалем. У пісні має бути не лише день народження, але й батьківщина.
Повернутися назад