Майстриня принципово не продає роботи – лише дарує
У краєзнавчому музеї відкрилася виставка в’язаних ікон, створених майстринею із Івано-Франківська Надією Соломко. Тут можна побачити шістнадцять робіт на біблійну тематику та два портрети – Івана Франка і Тараса Шевченка.
– В’яжу вже сорок два роки, – розповідає Надія Соломко. – Я закінчила курси одразу після школи – 1964 року. Однак захопилася створенням ікон лише 2000 року, коли побачила роботи Дмитра Блажейовського. Він вишиває ікони з 65-ти років, а я подумала, що такі дивовижні праці можна і в’язати.
Надія Соломко свої роботи принципово нікому не продає, лише дарує. Так, ікону із зображенням Вишгородської Богородиці подарувала Кам’янець-Подільському краєзнавчому музею. Вона в’яже ікони та портрети і для своєї родини. Наприклад, доньці подарувала портрет Папи Римського, чоловікові – Святого Миколая Чудотворця.
– Добре пам’ятаю свою першу роботу – ікону із зображенням Ісуса Христа, – пригадує Надія Павлівна. – Я нікому не розповідала про своє захоплення, бо не була впевнена в успіху свого задуму. Коли ж закінчила ікону – пішла до храму. Отець Микола Сімкайло освятив мою роботу. Відтоді кожну нову роботу я освячую.
Надія Соломко – за спеціальністю електромонтер зв’язку. Вважає себе не художницею, а народним митцем. Вдома у неї – чимала колекція ниток. Використовує переважно об’ємні нитки, обов’язково – люрекс.
Надія Павлівна каже, що секрет її майстерності – розпочинати в’язання з чистим серцем та позитивними емоціями.
– Праці Надії Соломко – це ще одне вікно до вічності, – наголосив отець Валерій СИРОТЮК. – Коли ми дивимося у це вікно – бачимо Бога. Недаремно кажуть, що ікони саме пишуться, адже в них ми бачимо цитати Святого Євангелія. В’язані ікони – це нове слово у теперішній культурі. Надія Павлівна – новатор сакрального мистецтва. Кожен колір у її роботах щось символізує. Так, червоний – символ радості, блакитний – символ неба, а жовтий передає силу божества. Я вдячний майстрині за працю.
– В’яжу вже сорок два роки, – розповідає Надія Соломко. – Я закінчила курси одразу після школи – 1964 року. Однак захопилася створенням ікон лише 2000 року, коли побачила роботи Дмитра Блажейовського. Він вишиває ікони з 65-ти років, а я подумала, що такі дивовижні праці можна і в’язати.
Надія Соломко свої роботи принципово нікому не продає, лише дарує. Так, ікону із зображенням Вишгородської Богородиці подарувала Кам’янець-Подільському краєзнавчому музею. Вона в’яже ікони та портрети і для своєї родини. Наприклад, доньці подарувала портрет Папи Римського, чоловікові – Святого Миколая Чудотворця.
– Добре пам’ятаю свою першу роботу – ікону із зображенням Ісуса Христа, – пригадує Надія Павлівна. – Я нікому не розповідала про своє захоплення, бо не була впевнена в успіху свого задуму. Коли ж закінчила ікону – пішла до храму. Отець Микола Сімкайло освятив мою роботу. Відтоді кожну нову роботу я освячую.
Надія Соломко – за спеціальністю електромонтер зв’язку. Вважає себе не художницею, а народним митцем. Вдома у неї – чимала колекція ниток. Використовує переважно об’ємні нитки, обов’язково – люрекс.
Надія Павлівна каже, що секрет її майстерності – розпочинати в’язання з чистим серцем та позитивними емоціями.
– Праці Надії Соломко – це ще одне вікно до вічності, – наголосив отець Валерій СИРОТЮК. – Коли ми дивимося у це вікно – бачимо Бога. Недаремно кажуть, що ікони саме пишуться, адже в них ми бачимо цитати Святого Євангелія. В’язані ікони – це нове слово у теперішній культурі. Надія Павлівна – новатор сакрального мистецтва. Кожен колір у її роботах щось символізує. Так, червоний – символ радості, блакитний – символ неба, а жовтий передає силу божества. Я вдячний майстрині за працю.
Повернутися назад