Домашня аптека

У деяких рецептах з лікарських рослин рекомендують готувати настої, а в інших – відвари. Чим же вони відрізняються між собою?
Настій виготовляють переважно з м’яких частин рослин – квітів, листя, насіння. А також із сировини, що містить речовини, які руйнуються під час тривалого нагрівання. Відвар – з твердих частин: стебел, кори, кореневища, кореня.
Перед приготуванням, кожну частину рослини треба ретельно подрібнити – за допомогою гострого ножа, тертки, млинка для кави чи ступки (для насіння).

Відвар готують так: 20 грамів подрібненої сировини треба покласти в емальований чи порцеляновий посуд (за домашніх умов це може бути півлітрова чашка чи фарфоровий чайник) і залити 200 мл перевареної води кімнатної температури. Накрити і поставити на киплячу водяну баню. Тривалість приготування відвару – 30 хвилин, після чого посудину треба витягти з бані, охолодити протягом 10 хвилин, процідити крізь подвійний шар марлі і відтиснути сировину. Долити перевареної води до заданого об’єму – 200 мл. П’ють відвари охолодженими (крім тих, що мають сечогінне чи потогінне призначення), попередньо збовтавши. Зберігати в холодильнику не більше двох-трьох діб.

Настої готують у подібний спосіб, однак на водяній бані тримають 15 хвилин, а охолоджують 45 хвилин, тоді проціджують. Правила вживання і зберігання ті ж самі, що і для відвару.
У народній практиці приписів приготування рідких лікарських форм дуже багато. Ще настій рекомендують готувати інакше: сировину залити окропом і витримувати певний час, добре утепливши. Або можна звечора залити сировину окропом у термосі.