Дністер може залишитися без риби

Саме такого висновку дійшли керівники обласної інспекції рибоохорони та незалежні експерти. Як повідомив на прес-клубі реформ начальник облдержрибінспекції Юрій Лелет, промислове освоєння Дністровського водосховища було розпочато всупереч рекомендаціям науковців Інституту гідробіології НАН України, які протягом двох років здійснювали комплексне дослідження екологічного стану Дністра. Крім того, промисел триває без здійснення комплексу рибницько-меліоративних заходів, спрямованих на підвищення рибопродуктивності водойми.

– Квоти на вилов риби дають різним організаціям, які довели промисел до того, що нині рідкісними стали судак, лящ, – сказав Юрій Лелет. – На папері, приміром, йдеться про те, що спіймали 40 тонн риби, а насправді втричі більше. Тобто грабіжницьке освоєння Дністра призвело до того, що нерест став другоплановим. Щоби відновити рибні ресурси, потрібно заборонити вилов мінімум на п’ять років.

Як зазначив доцент біофаку ЧНУ, незалежний експерт Євген Халаїм, нині під загрозою винищення такі рідкісні види риби, як вирізуб, стерлядь, чоп великий, марена. За час експлуатації водосховища, а це одинадцять років, кількість видів риби скоротилася з 51 до 38. А з цих 38 видів лише 14 мають промислове значення.

За словами представника ініціативної групи щодо заборони промислового вилову риби Олександра Терещенка, слід створити природно-заповідні ділянки, рекреаційні зони на платних засадах. А щодо мораторію на вилов риби, то його підтримують понад 1500 членів обласного товариства мисливців і рибалок, облдержуправління екології та промислових ресурсів.

До цього додамо, що на минулій сесії обласної ради було ухвалено звернення до Кабміну про те, щоби держдепартамент рибного господарства підтримав ініціативу щодо заборони вилову риби у Дністрі. Однак, як сказав Юрій Лелет, галузеве відомство не поділяє тривоги, і промисловий вилов риби, як і браконьєрство, на Дністрі триватиме.