Парламент на 70% буде той самий
Думки політиків і політологів, висловлені на конференції "Нова роль парламенту України, громадськість і засоби масової інформації", яка днями відбулася в Києві, стосовно майбутнього країни після введення політичної реформи суттєво відрізняються.
– Гра в парламентську республіку розпочалася. На жаль, я в цьому бачу лише мінуси. Олігархи просто домагаються легітимності своїх інтересів. Почнуться конфлікти між Верховною Радою та місцевими органами влади. Я бачу два шляхи розвитку: відповідальність і єдність влади та нові ідеї, нові сили та нові люди, – вважає політолог Віктор НЕБОЖЕНКО, керівник центру "Український барометр".
– Потреба політичної реформи має історичне коріння. Ще нещодавно Президент був надзвичайно сильним, а парламент – слабким. І це, звичайно, не привело до створення системи противаг, які дали би можливість українській владі виконати об’єднувальну функцію, – вважає Степан ГАВРИШ, голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з опрацювання проектів законів України про внесення змін до Конституції. – Цей шлях призвів до складних наслідків, за якими можна судити, що стара економічна модель не була українською за своєю суттю, оскільки основна частина капіталів перебувала не в Україні. Середньорічний дохід громадянина України становить 840 доларів, в той час, як в Білорусі – 2 650, в Казахстані – понад 3 000 доларів. Щодо політичної реформи, йдеться не тільки про зміни до Конституції, а й про зміни моделі представницької системи влади України через зміну моделі виборів.
Володимир ЛИТВИН, Голова Верховної Ради України:
– Більш складним є питання про внесення змін до Закону "Про вибори місцевих органів влади". А внесення цих змін є необхідним з урахуванням того досвіду, який отримала країна під час виборів Президента. Щоправда, нам потрібно ухвалити ще багато рішень у законодавчому плані.
Голова Верховної Ради також зазначив, що 60-70 % складу парламенту залишиться незмінним. А говорити про те, хто "кучміст", а хто – ні, зараз безглуздо, тому що в теперішній політиці усі – "пташечки з гнізда Кучми", кожна з яких у свій час прислужилася екс-президентові. Та все-таки нинішнє суспільство, за оцінкою В. Литвина, відрізняється від попереднього. І одним з найбільших його завоювань є свобода слова.
– Гра в парламентську республіку розпочалася. На жаль, я в цьому бачу лише мінуси. Олігархи просто домагаються легітимності своїх інтересів. Почнуться конфлікти між Верховною Радою та місцевими органами влади. Я бачу два шляхи розвитку: відповідальність і єдність влади та нові ідеї, нові сили та нові люди, – вважає політолог Віктор НЕБОЖЕНКО, керівник центру "Український барометр".
– Потреба політичної реформи має історичне коріння. Ще нещодавно Президент був надзвичайно сильним, а парламент – слабким. І це, звичайно, не привело до створення системи противаг, які дали би можливість українській владі виконати об’єднувальну функцію, – вважає Степан ГАВРИШ, голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з опрацювання проектів законів України про внесення змін до Конституції. – Цей шлях призвів до складних наслідків, за якими можна судити, що стара економічна модель не була українською за своєю суттю, оскільки основна частина капіталів перебувала не в Україні. Середньорічний дохід громадянина України становить 840 доларів, в той час, як в Білорусі – 2 650, в Казахстані – понад 3 000 доларів. Щодо політичної реформи, йдеться не тільки про зміни до Конституції, а й про зміни моделі представницької системи влади України через зміну моделі виборів.
Володимир ЛИТВИН, Голова Верховної Ради України:
– Більш складним є питання про внесення змін до Закону "Про вибори місцевих органів влади". А внесення цих змін є необхідним з урахуванням того досвіду, який отримала країна під час виборів Президента. Щоправда, нам потрібно ухвалити ще багато рішень у законодавчому плані.
Голова Верховної Ради також зазначив, що 60-70 % складу парламенту залишиться незмінним. А говорити про те, хто "кучміст", а хто – ні, зараз безглуздо, тому що в теперішній політиці усі – "пташечки з гнізда Кучми", кожна з яких у свій час прислужилася екс-президентові. Та все-таки нинішнє суспільство, за оцінкою В. Литвина, відрізняється від попереднього. І одним з найбільших його завоювань є свобода слова.
Повернутися назад