«Авіатори» разом ходять на футбол, але відпочивають окремо

Хлопці з гурту "Авіатор" нещодавно побували у Чернівцях – співали на відкритті величезного торгово-розважального комплексу. "МБ" розпитав Дмитра, Андрія та Ігоря, якими вони були у дитинстві та над чим зараз працюють.
Андрій: – Зі шкільних років мені запам’яталося те, що у другому класі я закохався в однокласницю і кохав її до дев’ятого класу. Я заради неї на танці записався і навіть ходив до церкви. Куди вона – туди і я. Вона не відповідала взаємністю, бо тоді були часи "складні". Це зараз усе набагато простіше – молодь розкутіша. Тоді у стосунках цінувалося виховання. Я дозволив собі взяти за руку дівчину, просто доторкнутися до неї, у десятому класі. Яскравих спогадів під час навчального процесу не залишилося, бо вчився на "чотири" і "п’ять".
Дмитро: – Мені запам’яталося, як мене з однокласницею у п’ятому класі призначили піднімати прапор України на урочистій лінійці.
Ігор: – У першому класі я був найкращим учнем. А до одинадцятого класу моя успішність все падала й падала. Зізнаюся чесно, не любив вчитися. І не люблю досі. Дякувати Богу, школа вже позаду.
– Розчаруйте або дайте надію дівчатам, які мріють про хлопця з "Авіатора". Ваші серця вільні?
– Класно, нехай мріють! Ми даємо їм надію, – дружно відповідають хлопці. – Говоримо усім дівчатам, що у першу чергу ми артисти, і найголовніше для нас, коли слухачі, а особливо дівчата, люблять нашу музику. Якщо хтось із дівчат зустріне нас у будь-якому закладі й захоче познайомитися, ми відкриті до спілкування.
– На заходи, що не стосуються роботи, також усі троє ходите чи кожен окремо?
– Разом ми ходимо дивитися футбол, а відпочивати – дуже рідко.
І.: – Цікавлюся автомобілями і мотоциклами. Власний автомобіль є, а на новий мотоцикл збираю гроші. Хочу придбати кращий за попередній. Мрію поїхати на мотоциклі у подорож хоча б Україною, а потім, можливо, й іншими країнами. Люблю покататися на "картах". У Києві відкрився новий картинг-клуб. Нещодавно ми познайомилися з відомим гонщиком Олексієм Мочановим, який веде програму "Екіпаж". Зараз хочу брати в нього уроки водіння за екстремальних умов. Траплялися у мене й аварії. Порушувати правила дорожнього руху не люблю. Правда, була в мене аварія, але все, дякувати Богу, минулося. Хоча довелося витратити декілька сотень доларів.
Д.: – Усе життя моїми захопленнями були і залишаються театр, мюзикли, спектаклі, кіно. Вже встиг знятися, і зараз тривають переговори про наступні зйомки. З чернівецьким театром "Голос" вже не виступаю, тому що вони пішли своїм шляхом, а я абсолютно відійшов від того, чим вони зараз займаються. Ми залишилися друзями, телефонуємо, але не більше. Востаннє бачилися на "Слов’янському базарі" у Вітебську.
А.: – Я люблю футбол – дивитися і грати, люблю великий теніс та все, що стосується спорту. Ще пишу музику до пісень. А спільне хобі для нас – дівчата. Без дівчат – не життя.
– Що зараз відбувається у вашому творчому житті?
– Нещодавно в Одесі відзняли кліп на нову пісню, яка увійде до третього альбому. Кліп знімали на дикому пляжі. Режисер – Віктор Скуратовський, басист "Другої Ріки".
– Захоплення музикою 80-х позначиться на новому альбомі?
– Ніколи не відступали від неї. Будь-які тусовки, дні народження чи раути не відбувалися без музики 80-х. Ми з дитинства нею захоплюємося. Минулого року виступали у Донецьку і познайомилися із групою "Земляни". Жили в одному готелі, і після цього у нас з’явилася ідея "виманити" у них пісеньку. Усе відбулося чесно, ми викупили у них права на пісню, отож тепер її виконуємо. Далі працювати у напрямку 80-х не будемо. Але без романтики – нікуди. "Авіатор", напевно, буде без романтики якимось "Травіатором". Тим паче, скільки не намагаємося грати важку музику, – це не наше. Для нас це не природно, а ми робимо лише те, що нам близьке.
Зараз цілеспрямовано працюємо над альбомом, куди увійдуть тільки наші пісні. Поки що назви альбому ще немає. До речі, кліп "Рыжая" ми відзняли спільно із дівчатами з групи "А.Р.М.И.Я". Все це вийшло спонтанно. Ми везли "масовку" в Одесу, а автобус поламався. Дівчата відпочивали поряд, під Одесою. І за збігом обставин ми разом спрацювалися. Дорогою до Одеси познайомилися з чоловіком, у якого просто грандіозний автомобіль "Кадилак Девіль" 1968 року. Він погодився підвезти. Автомобіль ми теж відзняли. Після зйомок кліпу у нас виникла ідея зробити ще щось спільне з гуртом "А.Р.М.И.Я", але ми поки що не хочемо загадувати наперед.
– Як відпочивали влітку?
– Мало, але круто. Їздили з друзями разом до Туреччини.
І.: – Мене, на жаль, не було.
А.: – Дуже добре, встигли позасмагати і навіть згоріти. Купалися під час шторму та вночі.
Д.: – Цього року, дякувати Богу, минулося без пригод. Минулого року вони були. У мене на пам’ять від святкового феєрверку в Туреччині залишився опік на руці.