Рідні подарували Софії Ротару буковинський народний костюм
%0%Днями з Ялти повернулися рідні Софії Ротару, якій сьомого серпня виповнилося 60 років. Вражень у них стільки, що й досі не можуть оговтатися. Як сказала нам Ауріка, дружина брата співачки Анатолія, "не знаю, чи ще десь таке величне дійство побачу своїми очима". Охоче ділився побаченим і її чоловік.
– Ми довго думали над тим, який подарунок зробити Соні. Сестра Ауріка подала ідею: це має бути буковинський народний костюм, – розповідає Анатолій Михайлович. – Де тільки не побували, навіть пів-Румунії об’їхали, але придбали його все ж таки тут. В Яремче купили вишитий рушник, гарно костюм загорнули і подарували. Софія аж сльозу пустила від розчулення. Добиралися до Ялти всі своїми машинами, лише Ауріка прибула літаком. Поселилися в санаторії "Чорноморському". Першого дня гостей біля Лівадійського палацу зустрічав гурт трембітарів, де всіх пригощали різними напоями. А коли прибули всі гості, запросили їх до зали. Була простелена біла гаптована доріжка, а колони вбрані в оксамит. Виступав ансамбль з Молдови "Флуєраш". Кожен з гостей вітав Соню і вручав подарунки. Від нашої родини тост мовила сестра Ауріка.
Кухарів і офіціантів сестра замовила з Києва. Страви були вишуканими й смачними. За столами гості розмовляли про творчість, ділилися спогадами про те, за яких обставин познайомилися з нашою сестрою. Були Йосип Кобзон, Лев Лещенко, Надія Бабкіна, Алла Пугачова, Алсу з батьком, Віктор Черномирдін, Лариса Доліна, Володимир Винокур, Таїсія Повалій, колишній президент Молдови Петру Лучинський та інші знамениті люди. Як правило, з дружинами і чоловіками.
Близько опівночі гості розійшлися: на пам’ять про ювілей кожен намагався прихопити зі столу меню, складене сувоєм на оригінальному папері. Наступного дня святкування продовжилося, але вже в ресторані "Гірський потічок". Тут були Алла Пугачова, Алсу з батьком, Лариса Доліна, всього до 40 осіб. Прибув і Максим Галкін, який весь вечір сипав дотепами та розповідав анекдоти. Атмосфера була більш товариською, ніж першого дня. Причому, й страви були більш "приземленими": наші буковинські млинці з м’ясом, картопля із зеленню, сир зі сметаною. Напої теж гарні: горілка "Nemiroff", коньяки, шампанське, вино. Одне слово, свято у сестри вдалося на славу.
До речі, спочатку Софія не хотіла жодних помпезних святкувань, бо не любить цього, однак потім передумала, адже 60-річчя – ювілей поважний. Сподіваємося, що наша родина в середині вересня знову збереться разом, але вже в Маршинцях, у батьківській хаті, адже минає десять років, як не стало нашої матусі.
– Ми довго думали над тим, який подарунок зробити Соні. Сестра Ауріка подала ідею: це має бути буковинський народний костюм, – розповідає Анатолій Михайлович. – Де тільки не побували, навіть пів-Румунії об’їхали, але придбали його все ж таки тут. В Яремче купили вишитий рушник, гарно костюм загорнули і подарували. Софія аж сльозу пустила від розчулення. Добиралися до Ялти всі своїми машинами, лише Ауріка прибула літаком. Поселилися в санаторії "Чорноморському". Першого дня гостей біля Лівадійського палацу зустрічав гурт трембітарів, де всіх пригощали різними напоями. А коли прибули всі гості, запросили їх до зали. Була простелена біла гаптована доріжка, а колони вбрані в оксамит. Виступав ансамбль з Молдови "Флуєраш". Кожен з гостей вітав Соню і вручав подарунки. Від нашої родини тост мовила сестра Ауріка.
Кухарів і офіціантів сестра замовила з Києва. Страви були вишуканими й смачними. За столами гості розмовляли про творчість, ділилися спогадами про те, за яких обставин познайомилися з нашою сестрою. Були Йосип Кобзон, Лев Лещенко, Надія Бабкіна, Алла Пугачова, Алсу з батьком, Віктор Черномирдін, Лариса Доліна, Володимир Винокур, Таїсія Повалій, колишній президент Молдови Петру Лучинський та інші знамениті люди. Як правило, з дружинами і чоловіками.
Близько опівночі гості розійшлися: на пам’ять про ювілей кожен намагався прихопити зі столу меню, складене сувоєм на оригінальному папері. Наступного дня святкування продовжилося, але вже в ресторані "Гірський потічок". Тут були Алла Пугачова, Алсу з батьком, Лариса Доліна, всього до 40 осіб. Прибув і Максим Галкін, який весь вечір сипав дотепами та розповідав анекдоти. Атмосфера була більш товариською, ніж першого дня. Причому, й страви були більш "приземленими": наші буковинські млинці з м’ясом, картопля із зеленню, сир зі сметаною. Напої теж гарні: горілка "Nemiroff", коньяки, шампанське, вино. Одне слово, свято у сестри вдалося на славу.
До речі, спочатку Софія не хотіла жодних помпезних святкувань, бо не любить цього, однак потім передумала, адже 60-річчя – ювілей поважний. Сподіваємося, що наша родина в середині вересня знову збереться разом, але вже в Маршинцях, у батьківській хаті, адже минає десять років, як не стало нашої матусі.
Повернутися назад