«шЫворот на вЫворот»: бояться і виграють

Чемпіони турніру "Віват, Академія" 2002-2004 років, чемпіони Асоціації команд КВН України-2004 (всі регіони України – понад 100 українських команд), чемпіони Хмельницького КВН-Клубу "Три товстуни"-2004 (понад 30 українських команд), учасники Міжнародних фестивалів команд КВН "Ківін-2003", "Ківін-2005" (Сочі), чвертьфіналісти Центральної Слобожанської Ліги "АміК" сезону 2003 року (Харків, понад 30 команд – країни близького та далекого зарубіжжя), чемпіони міжрегіональної Дніпровської Ліги АМіК сезону 2004 року (Дніпропетровськ, понад 30 команд – країни близького та далекого зарубіжжя), команда-учасник телевізійної Відкритої Вищої Української Ліги (Київ) сезону-2005. А це вже не жарти.
– Ми зібрали команду КВН одразу після вступу до торгово-економічного інституту, – розповідає теперішній капітан команди Денис. – Причому у цьому вузі завжди прихильно ставилися до нас. Навіть незвично, коли викладачі нами пишаються і пробачають деякі прорахунки на сесіях. А дівчата звертають на нас особливу увагу тільки тоді, коли ми бодай на дві хвилини з’являємося на місцевому телебаченні.
– Автографи на вулицях беруть?
– До цього доходить рідко. Переважно, коли впізнають на вулиці, шепочуть за спиною: "Бачив? Це хлопці із "шЫворот на вЫворот"!
– З чим пов’язана така кількість букви Ы у вашій назві?
– Так сталося, що моїм улюбленим музичним гуртом є "АукцЫон". І коли ми вирішили створити свою команду, ніхто не заперечував, щоби в її назві було дві чудернацькі букви. Ми ніколи не пропагуємо того, що нам подобається така музика, і навіть не використовуємо її у своїх номерах.
– Чи не видається вам дивним їздити на відомий курорт Сочі саме у січні, коли відбуваються ігри КВН?
– А чому? Ми досить гарно відпочили. Навіть взимку там
нормальна курортна температура – 18-20 градусів тепла. Навколо зеленіють пальми та інші тропічні рослини. Ми купалися у басейнах під відкритим небом і отримали багато задоволення. Потім відчайдушно каталися на мотоциклах і грали в боулінг... Одне слово, сумувати не доводилося. Тим паче, за деякий час до цього ми виграли чемпіонат у Дніпропетровську і премію 1500 доларів. Тож на розваги грошей вистачило.
– Чи познайомилися у Сочі з "динозаврами" КВН і самим Олександром Масляковим?
– О! До Маслякова не підступишся! Його завжди оточує шестеро охоронців, котрі розштовхують усіх навколо. А щодо відомих команд КВН, то з ними поспілкуватися було досить просто. Ми всі мешкали в одному великому готелі. Звичайно, у Маслякова – президентський номер, а в нас трохи простіші. Піднімаєшся на свій поверх, а з ліфта виходять "Уральські пельмені", назад їдемо – а там "Уездный город". Тож побалакати було з ким. Але коли справа доходила до фотографування, вони з великим бажанням позували разом із нашою дівчиною.
– Якими були ваші досягнення під час тієї поїздки?
– З-поміж 370 команд з усього світу (були хлопці навіть із Фінляндії) ми увійшли до сотні найрейтинговіших команд, а також потрапили до вищої телевізійної української ліги. До речі, вестиме її, очевидно, сам Масляков-старший. Ми навіть побоюємося, щоби не "вилетіти" у першому ж турі. Хоча завжди побоюємося і потім виграємо. Отже, це гарна традиція!
Повернутися назад