Цибуля боїться вологості, а часник – сонячних опіків

Значну роль у збереженні овочів відіграє підбір сортів, дотримання сівозміни, застосування агротехніки, рекомендованої для певної культури. Впливають на збереження плодів і погодні умови, в яких овочі росли та достигали. Важливим є також вчасний збір урожаю: бажано, щоби він відбувався за сухої погоди. Плоди, призначені для тривалого зберігання, не повинні мати пошкоджень, уражень хворобами та шкідниками. Ще одна умова якісного зберігання – чистота тари і приміщення. Насамперед необхідно звільнитися від залишків минулорічних запасів, щоб вони не "заразили" нові. Якщо є спеціальне приміщення для зберігання овочів, бажано за 15-20 днів до складання нових запасів побілити стіни розчином свіжопогашеного вапна.

Морква

Найкраще зберігатимуться ті сорти моркви, які виведено саме для нашої місцевості або кліматичної зони. Моркву, яку висіяли досить рано, не варто залишати на зберігання, зиму краще "переживе" посіяна наприкінці квітня-травні. Слід пам’ятати, що велика кількість азотних добрив, а надто у другій половині вегетації, може погано позначитися на збереженні плодів. Натомість сприяють зберіганню фосфорні та калійні добрива. Наприкінці літа варто зменшити поливи моркви, а за 2-3 тижні до збирання врожаю – загалом припинити. Збирати врожай треба до настання заморозків. Навіть незначне підмерзання може призвести до значного ушкодження коренеплодів. Занадто ранній збір також небажаний: за теплої, сухої та одночасно вітряної погоди зібрані плоди швидко в’януть і стають вразливими до хвороб.

Викопувати моркву найкраще садовими вилами. Не варто тримати зібрані коренеплоди просто неба в купках. Натомість треба повільно охолодити їх, розклавши в затіненому, але захищеному від вітру місці. У жодному разі не можна заносити до підвалу щойно зібрану моркву, особливо якщо її збирали за теплої погоди.

У приміщенні, де зберігатиметься морква, має бути температура +4-5 градусів. Добре, якщо згодом вона ще знизиться на один-два градуси. Рекомендована відносна вологість повітря – 90-95 %. За таких умов морква добре зберігається у щільних дерев’яних ящиках або відкритих поліетиленових пакетах на 2-5 кілограмів. Якщо ж температура дещо вища, а вологість нижча, моркву варто пересипати піском чи торфом. При цьому наповнювач має бути трохи вологим та прохолодним. Добре зберігається морква, покрита шаром глини.

Узимку в разі виявлення хворих коренеплодів, їх обережно виймають, а руки миють розчином марганцівки. Лише після цього можна торкатися здорових плодів. Не можна вживати в їжу хвору моркву, вирізавши лише пошкоджене місце, адже токсини гриба розповсюджуються на весь плід і можуть сричинити отруєння.

Столовий буряк

Краще зберігаються невеликі плоди буряку. Збирати його краще раніше за моркву, оскільки буряк менш стійкий до заморозків. Загалом правила зберігання ті ж самі, що й для моркви, хоча буряк не такий вразливий до хвороб. Ось тільки за вирощування в кислих грунтах коренеплоди можуть покриватися темно-бурою шкіркою, тріщинами і бородавками. Так проявляється грибкове захворювання – звичайна парша. Уражені нею плоди мають дуже мало шансів на тривале збереження. Нерідко зустрічається таке захворювання, як гниль сердечка. Воно виявляється зазвичай у роки з вологою весною і спекотним сухим літом. Гниль з’являється спочатку на верхівці коренеплода, а потім проникає всередину, утворюючи порожнини. Щоби запобігти цій хворобі, слід підгодовувати буряк борними добривами.

Капуста білоголова

Великий діапазон сортів капусти дозволяє споживати її упродовж усього року. Спочатку – ранньостиглі сорти, потім – узимку – середньостиглі, а з пізньостиглих можна готувати вітамінні салати аж навесні.

Під час вегетації капусти важливо не зловживати азотними добривами. Це може призвести до враження сірою гниллю та слизовим бактеріозом. Слід також пам’ятати, що капуста – вологолюбна рослина. Недоотримавши води під час росту і достигання, вона може швидко всохнути під час зберігання. Однак і надто зволожені капустини зберігатимуться погано.

Капусту зазвичай важко зібрати всю одночасно, оскільки плоди достигають залежно від розміру та темпів розвитку. Однак бажано завершити збір урожаю до настання стійких заморозків. Капуста добре зберігається підвішеною у підвалі. Для такого зберігання голівку зрубують разом із качаном. При цьому бажано зберегти якомога більше зелених листків. Качан обв’язують рибальською жилкою чи шпагатом і підвішують до стелі. У сухому підвалі за температури від +1 до +10 капуста чудово зберігається аж до наступного літа.

Якщо виявилося, що плоди вражені сірою гниллю, необхідно видалити пошкоджене листя разом із черешками. Для попередження подальшого розвитку хвороби капустини можна посипати крейдою або обгорнути… газетою.

Розвитку слизового бактеріозу сприяє підвищення температури під час зберігання. Однак найбільш підвладні захворюванню ослаблені, підморожені або пошкоджені шкідниками рослини. Тому для зберігання треба намагатися підібрати бездоганні голівки.

Цибуля ріпчаста

Дуже погано позначається на збереженості цибулі внесення під неї під час вегетації свіжого гною. Цього робити не слід. Спекотного і посушливого літа цибулю треба активно поливати. Однак за місяць до збору врожаю поливи слід припинити. Цибулю збирають, коли стебла починають поникати і жовкнути, але повного їх висихання чекати не слід. Бо після дощу дозрілі цибулини починають рости і відтак погано зберігаються. Після збирання цибулю просушують на відкритому місці, за дощової погоди – під навісом або у добре провітрюваному приміщенні 7-10 днів. І тільки після цього обрізають стеблини, залишивши приблизно 5 см. Цибуля зберігається краще, якщо її спеціально висушувати. Відтак зберігати за температури 18-20 градусів і вологості 60-70 % восени. Взимку потрібна нижча температура – +1-5 градусів тепла. У роки з холодним вологим літом цибулини часто страждають на шийкову гниль. Натомість висока температура і вологість сприяють розвитку мокрої гнилі, від якої поверхня цибулини буквально розпливається. Уражені частини необхідно систематично видаляти, тому цибулю під час зберігання перебирають.

Часник

Часник не переносить як пересушування, так і надмірного зволоження грунту, а також високої кислотності. Якщо дві третини листків пожовкли та зів’яли – це сигнал про час збирання врожаю. Достиглий часник викопують, розкладають на грядках для просушування, але не під пекучим сонцем, щоби не допустити опіків. Очищувати від землі цибулю слід обережно, руками, не бити об щось тверде. Сушать часник 3-7 днів, відтак сікачем або гострим ножем відрізають стеблини та корінь. Для подальшого просушування часник найкраще підвісити на горищі або під навісом.

Існує два основні способи зберігання часнику – холодний і теплий. У першому випадку температура має коливатися у межах від 0 до +3-5 градусів. Другий спосіб передбачає зберігати за температури +18-20 градусів і застосовується лише до ярого, а не озимого часнику.

У селах часник часто зберігають просто у будинку, підвісивши його сплетеним у коси.