«Писати книги – моє хобі, і за це ще й гроші платять»

Найшанованішою гостею дванадцятого львівського Форуму видавців, що завершився минулими вихідними, була авторка відомих детективів про Настю Каменську російська письменниця Олександра Мариніна (справжнє її ім’я – Марина Алексєєва). Народилася Мариніна і до трьох років жила у Львові, закінчила юридичний факультет Московського державного університету, захистила дисертацію з кримінології і має за плечима 20-річний досвід роботи в органах внутрішніх справ Росії.

На Форумі саме її " куточок" був найдорожчим та найбільшим, охорона прискіпливо дивилася на натовп, що хотів пробитися до письменниці, а авторка у свою чергу покірно роздавала автографи всім охочим і відповідала на будь-які запитання. Отож, ображених не було. Нам теж вдалося з нею порозмовляти й автограф взяти…

– Ви письменниця, яку найбільше читають у Росії. А які книжки читаєте ви?

– Ой, це дуже перемінливо. Насправді все залежить від мого настрою.Тому читаю я різноманітну літературу, під впливом того, що в той момент відчуваю.

"Перша Каменська була подібною

до мене"

– Скажіть чесно, Настя Каменська подібна до Олександри Мариніної?

– Річ у тім, що про Настю я писала тринадцять років тому. Роки минули, багато змінилося… Але першочергово вона безумовно мала мої риси, була подібною до мене. А тепер ми різні, хоча не без спільних рис. До того ж варіант Каменської у фільмі дуже видозмінений.

– У вас вже тридцять одна книжка, деякі з них перекладено двадцятьма чотирма мовами. Як у вас на це все вистачає енергії?

– Потрібно любити те, що робиш. Спочатку у мене виникає ідея, про яку цікаво було б написати. Я починаю над нею думати, хвилюватися про неї, доопрацьовую. Так народжується новий сюжет. Це як хобі. І за таке задоволення ще й гроші платять. Все дуже просто і головне – цікаво!

– А часто доводилося боротися з кінорежисерами, які намагаються нав’язати своє бачення сценарію на вашу книжку?

– О-о-о! Якби ж я могла з ними боротися! Немає змоги, на жаль. А іноді виходить цілковита маячня (сміється). Мене цілком відсторонили від процесу зйомок. Спотворюється моя ідея, сюжети, і взагалі я навіть не знаю, що назнімали у новому сезоні "Каменської-4".

"Мій новий герой – дуже цінний персонаж"

– На Форум ви привезли свою нову книжку "Пружина для мишоловки" (яку тут вже охрестили вашою найкращою книжкою). Розкажіть, про що вона.

– Це мій найновіший детектив. Тут злочини, вбивства, шантаж, обман... З’являється новий головний герой – Ігор Дорошин. Колись він розслідував убивства маніяка, і ось через багато років минуле повертається, і жахливі вбивства починаються знову...

– Ви створили нового головного героя, а Насті більше не буде?

– Час покаже, побачимо, як приживеться Ігор. Все залежить від того, чи буде він подобатися публіці. Для мене це дуже цінний персонаж. У нього є багато котів, він їх дуже любить, і до кожного має свій підхід. Це дуже мило. Отож, побачимо, як його оцінете ви. Настя, гадаю, цілком не зникне.

– Колись ви сказали: "Якщо я не маю дітей, отже, місія моя в іншому".

– Я переконана, що якщо Бог не дав мені дітей, то й не треба. Можливо, я не була би доброю мамою. Природа сама знає, кому давати дітей. Тому я не хочу її насилувати і щось вигадувати.

– А не хотіли б усиновити дівчинку чи хлопчика?

– Ні. У мене не розвинутий материнський інстинкт. Його вистачає лише на те, щоб інколи по-материнськи ставитися до чоловіка, подруг, тварин...

– Ви видаєтеся такою спокійною на цьому бурхливому Форумі.

– Я типовий флегматик. І це мені допомагає у житті. Я не спалахую і не нервуюсь через дрібниці – бережу здоров’я. Для того, щоби вивести мене з рівноваги, потрібно багато зусиль.

– Чи любите ви життя таким, як воно є?

– Я його люблю за те, що мені поталанило жити. Я люблю життя за все.