Славко Вакарчук не здасться без бою

Після виходу зі складу "Океану Ельзи" Павла Гудімова – одного з останніх могікан – гурт дихає на повну силу і планує випуск осіннього альбому під пілотною назвою "Без бою". Розповідає Славко Вакарчук.

Про критику

– Я люблю конструктивну критику, і коли ми працюємо над новим альбомом, від нашого продюсера Віталика Телезіна дуже рідко чую гарні слова, більше – погані, і так краще працювати. Але критика повинна бути щирою, повинна базуватися на аналізі. Мені подобається, коли людина дивиться тобі в очі і розмовляє з тобою адекватно.

Про революцію

– Від участі в революції рейтинг нашої групи не змінився. Сподіваюся, він міг піднятися від нових пісень або від якихось музичних подій, і на це не вплинула революція. Не можна любити музикантів лише за те, що вони брали участь у революції, або за те, що вони беруть участь у фестивалі, або встановлюють якісь рекорди. За це можна поважати, але любити потрібно за музику. Наприклад, я негативно ставлюся до способу життя групи "Квін", але дуже люблю їхню музику.

Про "Євробачення"

– Виступ "Гринджолів" оцінюю дуже позитивно, я дивився в Москві по телевізору, але мені казали, що в залі була божевільна енергетика і підтримка. Як слухач, я не є шанувальником ані "Гринджолів", ані Ані Лорак, я нейтральна людина в цьому розумінні. Але як громадянин я підтримую вибір нашої країни, тому що це наша честь. "Євробачення" – прекрасний телепроект, честь і хвала його організаторам, шкода тільки, що до музики він не має жодного стосунку. Піар України на цьому конкурсі було зроблено гарно. Але, на мій погляд, дуже неприродними були заставки. Деякі з них необ’єктивні. Були кадри, енергетика яких не є українською, не є, на мій погляд, іміджем України. Краще би показали якесь старе село, але з нашим духом.

Про відпочинок

– У кращому разі, за два тижні до поїздки я вирішую, куди поїду. Хочеться постійно чогось іншого, це може бути Європа, Азія, Африка. Подорож – це та матеріальна річ, заради якої я працюю. Зараз є ідея поїхати у подорож Південно-Східною Азією. До речі, є цікаві плани щодо Китаю, поки що не буду їх розкривати.

Про лірику

– Завжди має вплив те, скільки ти прочитав книжок. У дитинстві, юності. Коли я готувався до екзамену з філософії в аспірантурі, прочитав близько 20 філософських книжок. За цей час я себе настільки проаналізував... Я вважаю, що кожна розумна людина повинна прочитати Платона, Спінозу, Сартра, когось з японських філософів. Це абсолютно різні погляди на життя і любов. До речі, є дуже гарна книжка Еріка Фрома "Мистецтво любити", де він аналізує грань між фізіологією і духовністю.

Про жінок

– Мені досить складно відповідати на запитання, які жінки мені подобаються. Тому що є спокуса з одного боку – пожартувати про них, з іншого – відповісти серйозно. Для мене – зовнішня краса завжди має другорядну роль. Важливий внутрішній світ і те, наскільки очі горять – чим більше вони горять, тим більше мені подобається жінка. Подобається акторка Інна Чурикова, у неї супержіноча енергетика. Також дуже подобається Моніка Белуччі.

Про мрію

– Мрію дійти до такого моменту, коли можна було би відмовитися від концертних виступів, робити це тільки тоді, коли цього хочеться, а не тоді, коли тебе запрошують. Для цього потрібно, щоб у нас нормально запрацювала система авторського суміжного права. Ми би хотіли, щоби у нас було більше часу в студії, щоби ми частіше випускали платівки. Для мене, як для музиканта, найбільше задоволення – це створення музики. Це величезне задоволення вибирати собі заняття до душі. Слава Богу, що ми поєднуємо нашу любов з роботою і можемо заробляти гроші тим, що ми любимо.

"Без бою"

– Ми починаємо показувати пісні з нашого нового альбому, який вийде восени; і перша пісня з цього нового альбому називається "Без бою". Ми її називаємо між собою "Я не здамся без бою" – за ключовою фразою, але ми вирішили, що "Без бою" – лаконічніше і цікавіше. Ми продовжуємо традицію групи "Океан Ельзи" – пісню, яка була написана найпізніше, робити першим синглом – так було з "911", так було з "Холодно", так є з піснею "Без бою". Ця пісня з тих, які пишуться одразу: і текст, і музика – що досить велика рідкість для мене. Альбом буде подібний ближче до закінчення приспіву цієї пісні: він буде більш важкий і, можливо, більш рок-н-рольний. Ми намагатимемося не розлякати всіх наших шанувальників, які люблять поп-музику, але при цьому потішити тих, хто любить рок-н-рол.

Про душу

і творчість

– Я не бачу змісту писати пісні про революцію після революції. Пісні про революцію пишуться самі по собі. Є кілька текстів соціальних, але переважно тягне за піаніно, коли душа болить або радіє. Я не вмію писати, коли в мене в голові якась проблема. Коли душа переживає, тоді й народжується нова пісня. Так в мене вже склалося.

Назва альбому

– Наразі у нас навіть нема жодного варіанту, тому що всі пісні ще не нанизані і не сформовані. Хотів би прослухати всі треки і треба, щоби ми сіли і подумали. Я гадаю, десь за місяць вже буде назва альбому.

Без Гудімова

– Я не люблю розповідати, які ми хороші музиканти чи погані, але на фестивалі "Максидром" ми грали втретє в житті в такому складі, і офіційний сайт тих фестин визнав нас кращими. Це для нас було приємно, тому що ми не вважали, що увійшли у таку форму, в яку хотіли би, але я гадаю, що на осінній тур все буде навіть краще, ніж ви гадаєте. Взагалі "Океан Ельзи" при всьому тому, що були різні складнощі, був тяжкий рік, зараз відчуває себе в студії, як декілька років тому, коли ми тільки переїхали до Києва і все починалося!

Люди аналізують, мають якісь власні погляди, і вони мають право говорити те, що вони думають. Я дуже спокійно до цього ставлюся. Всередині я дуже добре знаю, як все насправді відбувається.

Про гроші

– Мене не так ображають, як дивують питання про гроші, тому що в "Океані Ельзи" це ніколи не було на першому місці. І ми багато чого робили – нам так щастило! Але на першому місці завжди стояло взаєморозуміння і стовідсоткова відданість спільній справі.

Про осінній тур

– Уже зараз тривають переговори нашої дирекції з різними організаторами в Україні й інших містах ближнього зарубіжжя: там і Прибалтика, і Росія, і Азербайджан обговорювався… Грузія, зрозуміло. Плюс Білорусь, Казахстан, Кавказ і Молдова. А після Нового року є плани навіть щодо Індії, Штатів і Канади, гадаю, що, можливо, поїдемо до Польщі, Чехії.

Автор українських пісень

Мені здається, що я пишу пісні, які від самого початку вже є українськими, і будь-хто з англомовних слухачів це відразу відчуває. Навіть якщо пісня може бути англійською мовою – він відчуває це. Щодо буквалізації... Мені подобається, як дехто це робить, в тому числі відома всім експансія балканської культури. Ось Брегович нещодавно приїжджав. Наш клавішник Мілош дуже добре знайомий з цією культурою. Ми щось експериментуємо, але я не люблю, щоби це було штучно. Все має бути від душі: якщо пісня написана так, то тоді це цікаво. Якщо пісня написана рок-н-рольна, то вставляти в неї штучно цимбали, скрипки чи баян, щоби когось здивувати, нема сенсу – воно має бути органічно. Хоча я дуже люблю народну музику. Дуже часто її слухаю.