Свіже число «Буковинського журналу»

Літературний розділ, зокрема, відкривається поезіями Михайла Василенка та фрагментом роману "Тавро прокляття" прозаїка Манолія Шевчука. Дебютують молоді поетеси Ірина Скрипник із Чернівців та Галина Смеречинська із Тернопільщини і прозаїк чернівчанка Христя Венгринюк оповіданням "Ангел-чайка". У перекладацькій рубриці виступають Валерій Лавренов із перекладами поетів з Іспанії, Словаччини, Польщі, Хорватії, Сербії та Петро Рихло з оповіданням Стефана Гермліна "Доктор Дюбуа" з німецької. Справжнім відкриттям можна вважати публікацію фізика з Чернівців Павла Горлея "Нова система транслітерації для письма ронго-ронго". Це – єдина відома система письма Океанії, якою користувалися аборигени острова Паски (Рапану).

Грунтовним есе відгукнувся письменник Василь Рябий із Коломиї на десяту річницю смерті геніального поета-в’язня Тараса Мельничука. Науковець Оксана Івасюк пропонує неопублікований лист Спиридона Черкасенка до Володимира Дорошенка.

Тему "помаранчевої революції" продовжують вихованці історичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Мар’ян Лазарук та Андрій Семенович, торкаючись участі польської преси в українських подіях.

Дебютну рубрику "Психологія" представлено іменами чернівецьких науковців Валентини Радчук, Сергія Маркова, які розглядають такі аспекти, як роль психолога та цієї науки у політиці, рекламі.

Літературознавство та народознавство представляють добре відомі автори "Буковинського журналу" Петро Рихло й Василь Костик, продовжуючи досліджувати творчість Пауля Целана у контексті традицій німецької літератури та особливості буковинської обрядовості.

Ніна Васильченко-Каверіна присвятила свою статтю геніальному Василеві Стусу та ролі музики у його творчості.

На жаль, укотре доводиться констатувати, що через недофінансування з обласного бюджету випускаються спарені числа часопису.