З проданого на аукціонах лісу освоєно менше половини

Ми вже писали про те, що нинішнього року в області було започатковано нову форму реалізації лісодеревини – через аукціони. Їх відбулося три, а четвертий перенесено на січень 2006 року. Фактично підприємці бойкотували торги, бо вважають, що ціни на ліс надто високі. Лісівники ж виступають за те, щоби лісопідприємці купували деревину вже зрубану, а не самі спилювали її на корені. Це питання дискусійне, про що свідчить і нинішня наша розмова з начальником відділу з організації та здійснення аудиторських досліджень КРУ в області Ганною ГОРБАТЕНКО.

– Пані Ганно, одним з недоліків цієї форми відпуску деревини є те, що тимчасові лісокористувачі, купивши лісосіки, досить повільно освоюють їх. В чому тут причина?

– Це справді так. За даними лісогосподарських підприємств Держкомлісгоспу та Мінагрополітики, на 1 листопада переможцями торгів було освоєно менше половини – 46% – придбаного ними з аукціону лісосічного фонду в лісах Держкомлісгоспу та лише п’яту частину – 21% – в лісах Мінагрополітики.

Нема ні графіків,

ні контролю

Такий стан справ спричинений як несвоєчасною розробкою підприємцями придбаної ними деревини на корені, так і відсутністю контролю за своєчасним освоєнням лісосік з боку самих державних лісопідприємств, якими не розробляються графіки освоєння і не передбачаються санкції проти винних. Лише окремі лісгоспи в договорах з переможцями торгів вказують дати завершення заготівлі деревини.

Друге питання – повнота і своєчасність розрахунків за придбану деревину на корені. Так, станом на 8 листопада тимчасовими лісокористувачами оплачено 1,8 млн гривень, а це лише половина (54%) усієї реалізованої деревини на корені – без урахування ділянок, за якими переможці відмовилися від укладання договорів та освоєння. Вивчення копій угод свідчить, що причин декілька, найголовніша з них – необгрунтована зміна самими лісгоспами умов розрахунків за реалізовану з торгів деревину.

Нагадаємо, що "Положенням про порядок проведення торгів з реалізації лісосировинних ресурсів Чернівецької області" та офіційними додатками до нього передбачено диференційований підхід під час розрахунків за придбану деревину на корені за вартості лоту, що не перевищує 50 тис. грн, – 100% попередня оплата, за вартості лоту в межах 50-100 тис. грн – 75% попередня оплата, а 25% протягом одного місяця; за вартості лоту в межах 100-200 тис. грн – 50% попередня оплата, а 50% протягом двох місяців; за вартості лоту, що перевищує 200 тис. грн – 50% попередня оплата, а 50% протягом трьох місяців. Однак з 44-х проаналізованих угод запропоновані облдержадміністрацією умови розрахунків було дотримано лише у восьми угодах.

Тобто у чотирьох з кожних п’яти укладених угод держлісгоспи на власний розсуд визначили питання оплати. Приміром, Берегометським ДЛ МГ укладено угоду з ПП І.Гузака на придбання деревини на корені вартістю 41 тис. грн. За такий лот покупець мав би розрахуватися шляхом стовідсоткової оплати, проте ДЛ МГ укладено угоду, якою передбачено внесення лише 25-відсоткової попередньої оплати та остаточний розрахунок протягом 5 місяців. До цього додам, що згаданим вище "Положенням" … передбачено внесення учасниками торгів гарантійного забезпечення в розмірі 5% стартової ціни заявлених лотів до початку торгів. Однак цим документом не визначено, хто і яким чином контролює своєчасне і повне внесення гарантійного забезпечення. Скориставшись такою невизначеністю, 17 покупців не сплатили гарантійне забезпечення до початку торгів, а здійснили перші оплати в термін від 3 до 102 днів після аукціону. Що цікаво – жоден лісгосп не направив претензії неплатникам.

Сільради – безправні

– Але ж від цього страждають сільські і селищні ради.

– Звичайно, адже вони мають отримувати 50% різниці між реалізаційною та стартовою ціною проданої з торгів деревини. Станом на 8 листопада сума такої заборгованості перед місцевими бюджетами становила 328,1 тис. грн (52% належного до сплати). Через те, що окремі покупці не приступили до розробки лісосічного фонду, ці бюджети не отримали ще 42,7 тис. гривень.

Фактично сільські ради не мають жодних юридичних важелів впливу на неплатників, бо визначений розпорядженням ОДА відсоток спрямування коштів на соціальний розвиток територіальних громад не є податковим платежем, а угоди між сільрадою та переможцем торгів не укладаються. Єдиний вихід, на нашу думку, полягає в укладанні тристоронніх юридично обгрунтованих угод між лісогосподарським підприємством, тимчасовим лісокористувачем та місцевою радою.

– Пані Ганно, лісівники скаржаться на те, що до участі в торгах допускаються лісокористувачі, які не мають техніки й досвіду роботи в лісі.

– Це правда. Так, з 43-х учасників торгів 30 було атестовано за певних умов, з них 20 – за умови здійснення рубок винятково з використанням колісних, гужових засобів та повітряно-трелювальних установок. Натомість користуються гусеничними тракторами. Але й лісогосподарські підприємства не виконують державної програми "Ліси України", і за потреби в 41-му колісному тракторі Держлісгосп виділив дев’ять, а ще шість купили лісгоспи за власні кошти.

Підрядників вибирають самі лісгоспи

– Може, варто припинити продаж деревини на корені?

– Це хибна думка. І ось чому. По-перше, підприємствами Держлісгоспу реалізовано з аукціону лише 12% лісосічного фонду рубок головного користування, підприємствами Мінагрополітики – 5%, при передбаченому розпорядженням ОДА 30-відсотковому розмірі.

По-друге, з метою повноти освоєння лісосічного фонду лісгоспи залучають до розробки підрядників на власний вибір, проте залучення на умовах аукціону дозволяє здійснити розподіл лісу значно прозоріше.

По-третє, не здійснюючи затрат на розробку лісосік, лісогосподарські підприємства отримують значні доходи, що за умови належної претензійно-позовної роботи дає можливість підвищити прибутковість підприємств.

Що ж до аукціонів з продажу продукції лісозаготівель та лісопереробки, то наведу такі цифри. За 9 місяців підприємствами Держкомлісгоспу з аукціону реалізовано 2,5 тис. куб. лісопродукції, Мінагрополітики – 0,3 тис. куб. Водночас розпорядженням ОДА передбачено реалізацію шляхом торгів лісопродукції в обсязі не менше 30% обсягів її заготівлі і переробки. То хто ж тоді забороняв лісопідприємствам реалізовувати лісопродукцію на ринкових умовах?