До ломбардів здають коштовності, техніку і навіть... дружин

Коли в гаманці – останні чотири гривні, а ти лишень повернувся з відпустки, люди згадують про ломбарди. Таких у Чернівцях є декілька: два основні і декілька – київських та львівських філій.

Найбільше клієнтів – напередодні навчального року

Саме в ломбардах знають точно, як змінювався добробут буковинців за останній десяток років. Наприклад, в одному із "найстаріших" ломбардів – ПТ "Народний фінансовий дім", розповіли, що пенсіонерів останнім часом відчутно поменшало. Дедалі рідше забігають вчителі та лікарі, хоча були часи, коли їх число становило понад 20% від усіх клієнтів.

– Появою ломбардiв ми зобов’язанi лихварям – вихiдцям iз Ломбардiї (Францiя), якi заснували перший ломбард ще у XV столiттi, – розповідає директор ПТ "Народний фінансовий дім", що на вулиці Першотравневій, Віктор Гребенюк. – Якщо звернутися до словника В. Даля, то ломбард – це "кредитна установа, де грошi видають пiд заставу".

Час не вплинув не тiльки на функції ломбардiв, а й на склад їхнiх клiєнтiв – ранiше це були ремiсники, дрiбнi торговцi, зараз – робiтники, службовцi, малозабезпеченi верстви населення.

Отож, коли людині потрібні гроші – вона приходить до ломбарду, де отримує їх під заставу золотих виробів (перснів, сережок тощо). У нас ціни державні – їх надсилає Національний банк. Ціна за грам множиться на вагу виробу. Закладається виріб терміном на 30 днів. Людина користується грошима доти, доки не зможе їх повернути. Тут можливі декілька варіантів. Якщо минув термін, визначений договором, а особа ще не може повернути гроші, вона може сплатити відсотки й продовжити договір. Може віддавати частинами: залишок суми включається у новий договір. Існує віковий ценз: ми обслуговуємо лише осіб, яким виповнилося 18 років.

Скільки ви отримаєте грошей? Для прикладу: якщо під заставу залишаєте перстень вартістю 150 гривень, то отримаєте 100-120 гривень.

У нас така професія, що доводиться бути психологом. Слід визначити, чи у людини горе й тимчасові труднощі, чи вона зможе повернути суму. З клієнтами, які не зможуть повернути гроші, ми працюємо неохоче, бо нам невигідно. Намагаємося не приймати речей у тих клієнтів, які потім не можуть викупити їх. Якщо речі залишаються, їх відправляють до Державної скарбниці Нацбанку України.

За словами пана Віктора, найбільше клієнтів у ломбардах – напередодні навчального року.

Дитину слід спорядити на навчання, накупити їй зошитів-одягу, а грошей бракує. Тоді й виймає мама зі скриньки золоті прикраси, нажиті за все життя. Більшає відвідувачів перед сезоном відпусток (не вистачає грошей на відпочинок), святами, перед пенсією.

Був слідчий, який позичав гроші для того, щоби поїхати у службове відрядження. До речі, звітував про витрати він квитанцією з ломбарду. Інша чернівчанка зичила гроші для того, щоби їздити на таксі, бо жила на околиці міста.

13 років тому до ломбардів зверталися найчастіше бізнесмени-початківці

– Ми працюємо 13 років, – розповідає Віктор Гребенюк, – й помітили, як змінився клієнт. Колись найбільше було тих, хто починав власний бізнес, але не мав стартового капіталу.

Зараз – малозахищені верстви населення, пенсіонери, домогосподарки, чоловіки яких працюють за кордоном і нерегулярно надсилають гроші, студенти, відпускники. До речі, останніми роками люди охочіше йдуть до ломбарду – раніше боялися.

Багато людей, які сьогодні на базарах та Калинці, зверталися до нас, коли починали свою справу. Нині вони – дуже успішні бізнесмени.

Пригадую, один клієнт приносив у заставу телевізор. Потім його знову забирав, повертав, знову закладав... Згодом приносив вже музичний центр. Ми вже усі до нього звикли, і раптом чоловік зник. За півроку входить із щасливою посмішкою та коньяком: "Хлопці, отримані гроші я постійно вкладав у справу, і так вдало, що вже придбав машину". Зараз він – успішний бізнесмен.

Вчителі, лікарі до нас навідуються. Ця категорія трохи ображена владою – у них невисока зарплата. Доки її дочекаються – навідуються до нас. Останнім часом таких людей менше, а був період, коли кожен п’ятий наш клієнт – був вчитель або лікар.

Приходять літні люди. Є такі, що беруть гроші для своїх онуків, бо батьки – за кордоном і вчасно не надіслали грошей. А дитину слід годувати, одягати. Інші – залишилися без підтримки дітей. Їм не вистачає грошей для того, щоби дочекатися наступної пенсії. Хоча після підвищення пенсій таких стало менше. Вистачає, напевно.

Багато студентів. Батьки надсилають гроші, а ті не розраховують сил і можливостей. Такі беруть гроші на два-три дні, доки не отримають підтримки з дому.

Є категорія людей-гравців: молодь захоплюється іграми, а де брати гроші? Беруть на декілька днів потрібну суму. Є такі, що так влазять у борги, що не можуть забрати річ. Таких намагаємося вираховувати: їх видно одразу за нахабною розмовою та звертанням на "ти".

Для застави пропонують навіть зуби

Що приносять для застави? Пан Віктор пригадав випадок, коли йому принесли звичайні мельхіорові ложки і хвилин двадцять доводили, що це родинна реліквія, якій "ціни немає". Трапляється, що приносять навіть золоті зуби. Щоправда, за ними повертаються рідко.

– А найсмішнішу пропозицію для застави ми отримали від одного чоловіка середніх років, – пригадує Віктор Гребенюк. – Коли клієнтові пояснили, що беруть у заставу лише золоті вироби, то він кивнув головою вбік і запропонував свою ...дружину. "Та ви лишень гляньте на неї! Чистісіньке золото", – переконував чоловік.