«Калинка» живе чи вмирає?

Нині майже кожен третій чернівчанин має стосунок до Калинівського ринку. Брат, батько, знайомий чи сусід будь-кого з мешканців міста сьогодні працює на ринку. Щодня тут в середньому торгують майже 17 тисяч людей, а ще 20 тисяч приїжджають придбати товар.

Нинішній ринок, порівняно з тим, яким він був 15 років тому, коли тут стояли лише авто і "жабки", виріс удвічі і за площею, і за наповненням торговими місцями. Сьогодні він пропонує найрізноманітніший асортимент товарів: одяг, взуття, ювелірні прикраси, меблі, будівельні матеріали, продукти тощо.

За словами генерального директора ринку Івана РИНЖУКА, з "Калинки" навіть регулярно їдуть автобуси до Італії, споряджені продуктами вітчизняного виробництва. Директор переконаний, що ринок заслужено належить до чотирьох найбільших торгових центрів України разом із "Сьомим кілометром" під Одесою, "Троєщиною" у Києві та Хмельницьким ринком. Серед здобутків ринку – чимало благодійних справ: відновлення чернівецького Літнього театру, підтримка сирітських будинків, нині підприємство відновлює площу Філармонії. Загалом щороку підприємство виділяє на благодійну діяльність 150 тисяч гривень. А до бюджету міста лише протягом останнього року МТК "Калинівський ринок" сплатив майже 28 мільйонів гривень.

Щоби зрозуміти, як почувається підприємець, який щодня виходять на ринок на роботу, ми прожили один день разом з ним.

За все доводиться платити

На ринок приїхали о 7.30. При в’їзді біля воріт стоять двоє працівників ринку в яскравих оранжевих жилетах з надписом "калинівські вартові". Водій мовчки протягнув п’ятірку і рушив. "Чому не вимагаєте талончик про оплату?" – запитали ми. "А з талончиком коштує шість гривень, а так все ж дешевше", – відповів чоловік. Далі на одному з поворотів підприємець знову мовчки протягнув гривню вартовому у такому ж камуфляжі. "А це за що?" – "Не знаю, кажуть платити, то й платимо. Нині вже ніхто не запитує і не заперечує". Коли наблизилися до стоянки, виявилося, що вільні місця заблоковані – порожніми коробками чи знаком. Заплатили ще гривню, і вільне місце стало нашим. Водночас, за словами підприємця, "адміністрація не несе відповідальності за можливі збитки". Водій також розповів, що трохи далі є безкоштовна стоянка, але "умов там майже немає – пил від будівництва, багато сміття, дощова вода подовгу стоїть, та й обікрасти машину можуть".

За словами підприємців, вони щодня вимушені платити за все – в’їзд на територію ринку, просування по ній на авто, за стоянку, за торгівлю за червоною межею тощо. Талончиків про оплату не видають.

"Плату підняли, а умови не покращилися"

Підприємці розповіли, що оплату за торгове місце адміністрація піднімала поступово, по секторах. Але стан ринку фактично не покращився. Єдине, що добре – на "Калинці" тепер менше крадуть.

Андрій, підприємець:

– Протягом останніх року-двох покупців зменшилося мало не вдвічі-втричі. З інших областей майже не приїжджають, та й чернівчан менше приходить. Торгівля значно впала. Вважаю, саме через погані санітарні умови на ринку, необлаштовані дороги і великі платежі. n

Сергій, підприємець:

– Ми з дружиною орендуємо контейнер. За місяць власнику платимо чимало. Та ще й казуси з червоною лінією. Безоплатно дозволяється торгувати до неї. Якщо ж товар розкладено далі – треба платити три або п'ять гривень щодня, неофіційно. Легально, з талончиками, контролер стягнув би дванадцять. n

Приглядаємося: червона лінія майже стерлася, але все ж помітна. Підприємці також розповіли, що за власні кошти облаштували робоче місце – дах, жалюзі, бетонний майданчик. Власники контейнерів платять лише ринковий збір у касу – від 400 до 700 гривень. Орендарям же доводиться платити за місце значно більше – від 350-400 до 1200 доларів власнику, залежно від місцезнаходження контейнера. Вголос про це ніхто не хоче розповідати. Підприємці кажуть, що з "жабки" в касу йде по 90 гривень щомісяця, за торгівлю зі столика – по п'ять гривень на день.

Іван БОРДІЯН, підприємець

(торгує у "жабці"):

– Нам підняли плату за місяць вдвічі без будь-яких аргументів. Але умови праці не покращилися: ряди "жабок" затиснуті з усіх боків, через що покупцям важко розминутися, доріжки не заасфальтовані, коли дощ чи сніг, тут болота "по коліна", люди перестрибують калюжі, відходи з їдалень зливають у каналізацію, і часто такий сморід стоїть, що неможливо працювати. Туалети – платні, щоразу, аби помити руки, треба заплатити 70 копійок.

Пані Лариса, підприємець

(торгує у контейнері):

– Ми добре розуміємо, що для утримання персоналу, облаштування ринку потрібні кошти. І ми згідні платити усі встановлені тарифи офіційно, легально. Тоді можна було би сподіватися на поліпшення умов на ринку. Соромно вже –скільки років працюємо, а дороги не зроблено, люди ходять болотом. Є місця на ринку, де після дощу вода стоїть декілька днів поспіль. Через це чимало контейнерів, інших торгових місць просто відрізані від торгівлі. n

Пан Анатолій, підприємець:

– Помітно, як просидівши без роботи декілька днів, продавці починають пити. n

За розмовами ми й не помітили, як минув робочий день. О третій господарі почали збирати товар. Впродовж дня багато покупців цікавилися товаром, питали про ціни, розглядали, а купили щось лише двоє чи троє. "Це ще непогано, бувають цілковито порожні дні", – підбадьорила нас сім’я підприємців.

Бізнес перебивають сусіди й одесити

"Серйозним конкурентом для чернівецького ринку нині є ринок сусіднього Хмельницького, – переконані чернівецькі підприємці. – Там доріжки заасфальтовані, оплата за стоянку мізерна, а для підприємців, які там торгують, – взагалі безкоштовна. Вважаємо, що цим сусіди просто переманили наших клієнтів".

Раніше хмельницькі підприємці й справді купували товар на Калинівському ринку, сьогодні вони їздять за товаром вже до Одеси, на "Сьомий кілометр".

Пан Володимир, мешканець Хмельницького:

– Насправді у нас в одному місці розташовано майже 30 ринків, приїжджим здається, що це один великий ринок. Дороги всюди заасфальтовані, болота немає, торгові ряди облаштовані. Хмельницький ринок розростається, багато людей приїжджають до нас з інших областей. n

Пані Тетяна, підприємець

з Хмельницького ринку:

– У мене, як і у багатьох інших працівників ринку, є пропуск на ринок. Він дозволяє мені безкоштовно користуватися сервісом – туалетом, водою тощо. За контейнер плачу оренду 150 доларів (це найдешевше) й 150 гривень – в касу ринку. Ціни на товар не піднімали вже давно, хоча й їздимо за товаром вже значно далі – до Одеси. n

Колишню популярність "Калинки" дедалі більше розвіюють і речові магазини в місті, тут тепер можна придбати чимало якісного і недорогого товару.

Іван Ринжук,

генеральний директор ЧМТК "Калинівський ринок":

П'ятнадцять років тому майже уся палітра національностей колишнього Радян-ського Союзу отоварювалася на нашій "Калинці". Нині ринками обросли усі адміністративні центри, міста і селища. Саме з цим пов'язано те, що купівельна спроможність ринку зменшилася. Але ринок аж ніяк не вимирає. А щодо стягнень, то Калинівський ринок – велике підприємство, тут працює понад півтисячі працівників. І, відверто кажучи, за кожним працівником не встежиш. Ймовірно, є випадки неофіційних стягнень. З цим ми боремося. Наразі розробляються нові положення про роботу ринку та персоналу, згідно з якими буде встановлено якісно нові правила роботи підприємства. Від імені адміністрації обіцяю, що підприємство вийде на значно вищий рінень, ніж сьогодні. Тоді ми матимемо змогу усунути подібні непорозуміння і зможемо краще захищати і більше підтримувати наших підприємців.