Вихователі за свої кошти утримують санаторій

У Садгорі на 12-15 гектарах заповідної землі Чернівців розташований обласний дитячий протитуберкульозний санаторій. У цьому живописному тихому місці справді добре оздоровлювати дітей, бо тут чисте повітря, ростуть хвойні дерева, дуби, берези, є й рідкісні рослини. Неподалік тече джерело, вода з якого славиться цілющими властивостями. Cанаторій облаштований соляними шахтами, фізкабінетами, масажними, фізкультурними кабінетами, усім, що необхідне для лікування та оздоровлення дітей.

Місце тут і справді чудове, але приміщення санаторію зовні виглядає обшарпаним, дитячий майданчик занедбаний. На першому поверсі закладу стіни, стеля і підлога сирі й обдерті. Проте на другому поверсі враження дещо змінюється. У дитячих спальнях не так давно був ремонт, у коридорах та кухнях чисто, є багато вазонів.

Як живеться дітям в обласному санаторії, ми запитали у працівників закладу.

Валерій ГАМАЛЬ,

завідувач фтизіатричного відділення, дитячий фтизіатр області:

У лікувальному закладі зараз виховується майже триста дітей віком від року до вісімнадцяти. Переважно це діти групи ризику щодо захворювання на туберкульоз, ті, яким необхідні реабілітаційні заходи після хвороби, діти з позитивною реакцією, діти з тубвогнищ, з наростанням реакції і ті, хто вже хворіє на туберкульоз. На щастя, відкритої форми не було вже два роки. Оздоровлюються у нас діти зі всієї області: є діти з багатодітних сімей, неповних сімей, є й сироти. Наприклад, з 25-ти дітей-малюків троє-четверо з дитячих будинків. Діти шкільного віку навчаються у школі за звичайною програмою загальноосвітньої середньої школи.

Лікування й харчування держава забезпечує стовідсотково. Тому діти мають м’ясо, масло, сир, фрукти – всього доволі. Але будівництво санаторію не фінансується зовсім, тому й зовнішній вигляд приміщення непривабливий. А усе, що всередині – кімнати, кухні, ванни, – зроблено руками працівників санаторію: санітарок, медсестер, вихователів, педагогів. Звісно, спонсори нам допомагають матеріалами, чим можуть. Також обіцяють, що до кінця цього року відновлять фасад”.

Орися Денисівна,

вихователь у наймолодшій групі:

У нас виховуються діти з дитячих будинків, багато-дітних сімей, напівсироти, часто подовгу живуть діти, про яких їхні батьки просто "забувають". Зараз є двадцятеро діток, але влітку до оздоровчої групи назбирується й до сорока. Усе, що є в кімнаті малюків, зроблено власними руками і часто за свій кошт. Дуже допомагають віруючі, Калинівський ринок, сусіди, знайомі приносять дитячі речі. Але одягу, взуття нам не вистачає. Ми згідні брати й не нові речі, бо дітки маленькі, швидко їх зношують. М’які іграшки не потрібні, а ось для розвитку – кубики, конструктори, пазли – потрібні. Хотіли би облаштувати й акваріум”.

Галина Романівна,

педагог:

З батьків грошей не беремо, тому самі намагаємося для дітей щось придбати. За власні кошти купуємо відеречка, лопатки, щоби діти могли гратися у пісочку, класи також самі оздоблюємо. Дитина ж має рости у гарному оточенні, щоби у неї розвивався смак. Держава забезпечує харчування й лікування, а умови життя дітей, виходить, лише наша турбота”.

Від редакції: для тих, хто хоче допомогти дітям з обласного протитуберкульозного санаторію, повідомляємо адресу закладу: м. Чернівці, вулиця Івана Підкови, 11.