Соя: їсти чи ні?

Вже років п’ять на нашому ринку є соєві битки, котлети, гуляші… Дещо пізніше з’явилися соєві замінники молочних продуктів. І якщо спочатку всі ці вироби викликали жвавий інтерес споживачів, то згодом ставлення до сої стало неоднозначним.

– Соєві продукти, які надходять на наш ринок, можуть бути виготовлені з генетично модифікованих рослин, – каже лікар-алерголог, представник товариства "Зелена планета" в Чернівцях Наталя Ванькевич. – Адже якщо з рослини роблять напівфабрикат масового випуску, вона повинна швидко рости, мати добрі товарні якості, її не повинні їсти шкідники тощо. На жаль, у нас немає спеціальних лабораторій, в яких можна було би дослідити, з чого саме зроблено ті соєві битки чи інші подібні продукти. Тому я не раджу замінювати ними м’ясо. Тим паче, що в нас є свої, "рідні" бобові: квасоля, горох, біб. Вони також багаті на білки, але в їх походженні ви можете не сумніватися.

З іншого боку, зовсім відмовлятися від сої також недоцільно. У неї дуже багатий мінеральний склад, потужні очищувальні, антиканцерогенні властивості. Для деяких людей соя – справжній порятунок. Так, дітям, які не сприймають коров’ячого молока і перебувають на штучному вигодовуванні, дають соєве. І воно їм підходить, оскільки не є алергенним. Людям із хворою підшлунковою залозою також доводиться відмовлятися від коров’ячого молока, і вони можуть замінити його соєвим. Водночас не варто вживати соєве молоко людям, в яких підвищена кислотність шлунка – це загрожує сильною печією. Одне слово, все досить індивідуально.

Мають певні претензії до сої й лікарі-ендокринологи. З одного боку, вона давно відома, як лікувальний продукт для діабетиків, оскільки знижує рівень цукру в крові. З іншого – соєві боби містять так звані фітогормони, які пригнічують функцію щитоподібної залози.Тож у нашій бідній на йод місцевості вживання сої може виявитися зовсім не корисним.