DataLife Engine > --- > Нам допоможуть пшоно та сало

Нам допоможуть пшоно та сало

Нещодавно у Чернівцях побувала народний лікар, академік, голова раніше товариства, а нині партії "Зелена планета" Наталя Зубицька (Земна). Вона зустрілася з журналістами у прес-клубі, а також здійснила кілька прийомів хворих. І ось що розповіла про типові болячки буковинців.

У кожного – початкова стадія діабету

– Я оглянула в Чернівцях сто осіб, і лише в семи з них не виявилося гіпоацидного гастриту, тобто гастриту зі зниженою кислотністю. Майже у всіх шлунок працює мляво, їжа погано перетравлюється, гниє. Від цього отруюється весь організм. Кожна четверта людина страждає на закрепи. Крім того, у кожного (!) – початкова стадія цукрового діабету, не працює підшлункова залоза. Кожен другий хворіє на нирки, сечокам’яну хворобу. У кожного другого – гіпертонічна хвороба. І ще одна типова для вашого регіону проблема – порушення функції щитоподібної залози. Причому, якщо раніше більш характерною була гіперплазія та гіперфункція, тобто надмірне вироблення гормонів, то тепер – навпаки – гіпоплазія та гіпофункція. Людина від цього ходить сонна, млява, засинає на ходу.

– Ці проблеми характерні загалом для України чи кожен регіон має свої унікальні болячки?

– Переважна більшість хвороб, які ми виявляємо у пацієнтів, характерні для всієї країни. За час існування "Зеленої планети" як лікарського товариства ми полікували п’ять мільйонів людей. Але згодом переконалися, що їх навіть після лікування не можна вважати здоровими. За три, п’ять, десять років усі хвороби повертаються. Адже не можна жити серед хворої природи, пити хвору воду, вдихати брудне повітря і при цьому бути здоровим. Усім відомо про сумний стан нашої екології, а надто після Чорнобиля. З іншого боку – в кожного з нас цей "Чорнобиль" на столі. Предки заповідали нам, що їжа має бути ліками, а ліки – їжею, а ми забуваємо про це. Загалом наші лікарі дійшли висновку, що люди хворіють із трьох причин. Перша – це бездуховність, бо без віри підтримувати здоров’я чи, тим паче, вилікуватися, неможливо. Друга – невігластво, бо люди не знають і не цікавляться тим, що могло би їм допомогти. І третя – найбільш поширена – лінощі: людина має і віру, і знання, але не хоче скористатися ними заради свого здоров’я.

Наслідки, як я вже частково розповіла, – дуже сумні. Кожна четверта вагітна (а за останніми даними вже кожна третя) носить хвору дитину або й дитину-інваліда. За рівнем захворюваності на туберкульоз ми вже виходимо на перше місце у світі. Не знаю жодної дорослої людини, в якої б не була хвора підшлункова залоза. А дітей "доїдають" гельмінти. Я всюди бачу ці землисті обличчя у малюків, ці кола під очима…

Щодо регіональних особливостей, то вони, звичайно, є. Так, наприклад, серед медиків поширений неформальний термін "харківська нирка". Там вода з кранів тече така жахлива, що висіваються навіть цисти лямблій. Люди масово хворіють на лямбліозний холецистит, а нирки їхні просто отруєні. А ось, наприклад, у містечку Бродах Львівської області жодна жінка не може народити дитину. У кожної – загин матки, опущена матка, всі страждають на неплідність, викидні. Поки що причину цього явища не встановили.

Проти пташиного грипу – цибуля та хрін

– З точки зору "Зеленої планети" – чи існують невиліковні хвороби?

– Народна медицина заперечує таке поняття як "невиліковна хвороба". Інша річ, що є захворювання, які ми поки що не знаємо, як лікувати. До таких належить, наприклад, розсіяний склероз. Проблема в тому, що ми ніяк не можемо визначити причину виникнення цього захворювання. Із цим наразі не впоралася ні народна, ні офіційна медицина. Ось я нещодавно була на Всесвітньому медичному конгресі в Кореї і там запитувала у представників усіх країн, чи знають вони способи лікування розсіяного склерозу. Ніхто не зміг відповісти. За однією з версій, причиною може бути вірус, який потрапляє в організм іще в дитинстві, але який саме – невідомо. У цьому є певна спорідненість розсіяного склерозу з іншою загадковою хворобою – СНІДом. Його також складно лікувати через брак інформації про походження.

– А як ви ставитеся до найбільш актуальної із загадкових хвороб – пташиного грипу? Чи виправданий такий ажіотаж довкола нього?

– Цілком виправданий. Це захворювання недаремно сколихнуло весь світ. І, до речі, на конгресі в Кореї я переконалася, що азійські країни вже почали об’єднуватися у боротьбі з пташиним грипом. Головне, що вони зараз йому протиставили, – це саме народна медицина. Там, як і у нас, знають, що сира цибуля здатна знешкодити будь-який вірус. Людям також рекомендують вживати якнайбільше коріандру, кмину, чебрецю, кропу та всілякої іншої пряної зелені. Вона має бути на столі завжди. "Відлякують" вірус фітонциди хвої. А українцям я раджу не забувати про таку національну спецію, як хрін – він також знешкоджує віруси, а ще допомагає у боротьбі з туберкульозом.

Рис і вівсянка –

не наша їжа

– Якщо від пташиного грипу нас можуть врятувати цибуля та хрін, то як запобігти всім іншим захворюванням, від яких потерпають українці?

– Треба просто згадати, як харчувалися наші предки. Та ж сама цибуля, але вже підсмажена до золотистого кольору, якою у нас традиційно приправляють овочеві пюре, каші, рятує від захворювань крові. Справжній борщ обов’язково має бути з квасолею, бо з нею підшлункова залоза отримує потрібні їй ферменти. Але хочу зазначити, що не все, що підходить корейцям чи китайцям, є здоровим і для нас. Вони, приміром, традиційно їдять рис, і це стало модним у нас. Однак нам рис не підходить, наша їжа – це пшоно. Якщо його їсти хоча б двічі на тиждень – не буде анемії, не буде онкологічних захворювань.

Ми втрачаємо дедалі більше українських традицій харчування. Так, вийшло з моди сало: вважається, що воно шкодить печінці. А насправді воно їй допомагає. 20-30 грамів свіжого сала щоранку налагоджують жовчотворну функцію печінки, допомагають їй очищуватися. В ідеалі сало має бути несолоне, а для знезаражування його вживають із часником або (якщо турбує підшлункова) з цибулею.

Ще одна шкідлива мода – годувати дітей вівсянкою. "Геркулес" активно вимиває з дитячого організму кальцій, внаслідок цього діти погано ростуть, мають хворі зуби, ламкі кості. Ще я забороняю давати дітям зелений чай, чай з м’яти, меліси. Та і дорослим українцям ці напої здебільшого лише шкодять, адже ми і без того страждаємо через розтягнутість, атонічність шлунків, а такі чаї роблять їх іще більш млявими.

– Модні дієти вам, мабуть, також не подобаються?

– Вони мене засмучують найбільше. Почнемо з того, що в Україні зараз не знайдете дівчини, яку можна було б ідентифікувати як українку. Ми маємо лише хлоп’ячі фігури: вузькі стегна, широкі плечі. Дівчата забули про важливість індивідуальності, зокрема, національної, в гонитві за модним стандартом. Найбільш здорова дієта – це щоденне задоволення всіх чотирьох смакових потреб організму: солоної, кислої, солодкої та гіркої. Ми щодня маємо вживати продукти всіх цих смаків, і тоді все буде збалансовано. Нині особливо занедбали гіркий смак, і тому в нас такі проблеми з гельмінтами, з печінкою. Відмінна гіркота – це, наприклад, молоде листя кульбаби. Воно, до речі, ще й сприяє сексуальному здоров’ю. Солодкого також не треба боятися – воно необхідне для нормальної розумової діяльності, особливо дітям. З давніх-давен, ідучи на гостину в дім, де є малі діти, наші предки брали із собою солодощі. Це було як символ: я бажаю вашій дитині рости розумною та добре розвиватися. Натомість хворобливий потяг до солодкого, який перекриває всі інші потреби, може вказувати на наявність глистів, лямблій. Загалом реакція на певні продукти допомагає в діагностуванні хвороб. Наприклад, шампанське може виказати хворобу підшлункової залози: ви не зможете пити цей напій, вас буде нудити, паморочитиметься голова навіть від незначної кількості.

А щодо дієт, можу сказати ще таке: кожна людина – сама собі найкращий дієтолог. У нас є мудрий прилад – організм, який сам визначає, чого йому в даний момент бракує. Діти мають цей дар, причому він проявляється ще в утробі матері. Звідси й характерні примхи вагітної і звичай ні в чому їй не відмовляти. З віком через хвороби та забрудненість організму ми поступово втрачаємо цю властивість. Але якщо ви ще здатні чути "голос" свого організму, завжди дослухайтеся до нього, і тоді їжа не завдасть вам шкоди.



Повернутися назад