Торгуватимуть на сходах мерії?
Стихійна торгівля зосереджується у районах вулиць Червоноармійської – Бахрушина – Загула, Заньковецької – Університетської, Сагайдачного – Шолом-Алейхема, Головної – Ентузіастів, просп. Незалежності – Стасюка, Комарова – Івасюка. У Шевченківському районі таких точок 40, у Першотравневому – 23 і у Садгірському – 5.
І це при тому, що в Чернівцях функціонують 22 ринки й мікроринки, де обладнано понад 14 тисяч торговельних місць. Щоправда, з них щодня не використовуються від 2 до 1,6 тисячі.
Стихійники торгують на тротуарах, газонах, автостоянках, у дворових закапелках, навіть у під’їздах та з вікон житлових будинків. Оточують довкола і ринок, але всередину не йдуть.
Кажуть, що ринковий збір зависокий. Хоча місце на ринку "Головний" (вул. Ентузіастів) коштує 50 копійок, а на "Центральному" (вул. Червоноармійська) – 1 грн. Бабусі, що стоять у закапелках, свій вибір місця пояснюють так: "Ми їдемо із сіл. Щоби до базару дістатися, треба пересідати на декілька тролейбусів, тому зупиняємося там, де ближче".
Тетяна Копілевич, лікар відділення харчування міської СЕС, стосовно цієї ситуації говорить:
– На вулиці немає ветеринарного контролю. Півбіди, коли продають овочі – їх можна вимити. А молочні продукти швидко псуються, тому повинні зберігатися за температури +4 С°. Якщо температура вища, то кількість бактерій за 1 годину збільшується у 5 разів. Уявіть, скільки бактерій з’являється, коли домашній сир простояв на сонці цілий день. Є ризик захворіти на сальмонельоз, черевний тиф , дизентерію.
У нас є графік рейдів місцями стихійної торгівлі. Але працівників СЕС "стихійники" не бояться. Потрібні міліціонери. Коли вони бачать міліціонера, втікають. Але через деякий час знову повертаються.
Правоохоронців стихійна торгівля теж "дістала".
– Із затриманням "стихійника" виникає багато проблем, – розповідає Леонтій Грисюк, заступник начальника адміністративної служби міліції. – Щоб скласти точно протокол, потрібні паспортні дані правопорушника, а цього документа селяни з собою не беруть. Треба їхати в район, повертатися назад, передавати справу до суду, який може розглядати її до двох місяців, і врешті усе закінчиться усним попередженням або штрафом (мінімальний – 17 грн).
Сьогодні практично боротьбою зі стихійною торгівлею ніхто не займається – перекидають обов’язки один на одного. Одна міліція не може вирішити всі питання: куди подіти вилучений товар або де розмістити затриманих?
Міська рада ще у жовтні 2003 року затвердила Програму вдосконалення функціонування ринків і мікроринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів на 2003-2006 роки, яка передбачає, що зі стихійною торгівлею мають боротися міліція, ДПІ, СЕС, ветеринарна служба.
Євген Крамаренко, заступник директора департаменту економіки міської ради каже, що не лише згадані відомства повинні займатися ліквідацією стихійної торгівлі, а й адміністрації ринків також повинні бути зацікавлені у тому, щоби Чернівці позбулися цього явища.
– Адміністрація ринку повинна щодня стежити, щоб біля її території не було стихійників. Якщо стихійник опирається, треба звертатися до міліції.
Щоправда, адміністрації ринку законодавчо з ними важко боротися, бо "стихійники" досить хитрі. У правилах записано, що на прилеглій до ринку території торгувати не можна, скажімо у радіусі 2-3 метрів, а вони відійдуть за окреслені межі, стануть там і кажуть, що про цю територію у документі не йдеться. У такому разі адміністрація некомпетентна їх вигнати, лише міліція.
Однією з причин виникнення стихійної торгівлі поблизу ринків є недостатня кількість місць на самому ринку. Тому деякі ринки розширюють площу і пропонують вигідні умови торгівлі.
– Ми хочемо отримати ще метрів 10-20 від костьолу, прилеглого до ринку, щоб збільшити кількість торговельних місць і запросити "стихійників" до себе, – говорить Василь Кавуля, директор ринку "Центральний". – Просимо дозволу у міської ради почати будівництво.
Між нашим ринком і райвідділом міліції укладено усну угоду – щоранку о 6-7 годині три міліціонери здійснюють рейд ринком. Його ефективність – 50 %, бо вже до обіду довкола ринку утворюються шеренги "стихійників".
Біля входу на "Центральний" стоїть безпорадний міліціонер серед галасливих "стихійників". Не розганяє – таке враження, що він стежить за порядком серед них. Вранці відводить бабусь на ринок, а вони через деякий час повертаються і голосять, що там недобре. "Не викину ж я на сміття ті два помідори, що бабуся прийшла продати. Теж треба бути людиною", – каже хлопець.
І це при тому, що в Чернівцях функціонують 22 ринки й мікроринки, де обладнано понад 14 тисяч торговельних місць. Щоправда, з них щодня не використовуються від 2 до 1,6 тисячі.
Стихійники торгують на тротуарах, газонах, автостоянках, у дворових закапелках, навіть у під’їздах та з вікон житлових будинків. Оточують довкола і ринок, але всередину не йдуть.
Кажуть, що ринковий збір зависокий. Хоча місце на ринку "Головний" (вул. Ентузіастів) коштує 50 копійок, а на "Центральному" (вул. Червоноармійська) – 1 грн. Бабусі, що стоять у закапелках, свій вибір місця пояснюють так: "Ми їдемо із сіл. Щоби до базару дістатися, треба пересідати на декілька тролейбусів, тому зупиняємося там, де ближче".
Тетяна Копілевич, лікар відділення харчування міської СЕС, стосовно цієї ситуації говорить:
– На вулиці немає ветеринарного контролю. Півбіди, коли продають овочі – їх можна вимити. А молочні продукти швидко псуються, тому повинні зберігатися за температури +4 С°. Якщо температура вища, то кількість бактерій за 1 годину збільшується у 5 разів. Уявіть, скільки бактерій з’являється, коли домашній сир простояв на сонці цілий день. Є ризик захворіти на сальмонельоз, черевний тиф , дизентерію.
У нас є графік рейдів місцями стихійної торгівлі. Але працівників СЕС "стихійники" не бояться. Потрібні міліціонери. Коли вони бачать міліціонера, втікають. Але через деякий час знову повертаються.
Правоохоронців стихійна торгівля теж "дістала".
– Із затриманням "стихійника" виникає багато проблем, – розповідає Леонтій Грисюк, заступник начальника адміністративної служби міліції. – Щоб скласти точно протокол, потрібні паспортні дані правопорушника, а цього документа селяни з собою не беруть. Треба їхати в район, повертатися назад, передавати справу до суду, який може розглядати її до двох місяців, і врешті усе закінчиться усним попередженням або штрафом (мінімальний – 17 грн).
Сьогодні практично боротьбою зі стихійною торгівлею ніхто не займається – перекидають обов’язки один на одного. Одна міліція не може вирішити всі питання: куди подіти вилучений товар або де розмістити затриманих?
Міська рада ще у жовтні 2003 року затвердила Програму вдосконалення функціонування ринків і мікроринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів на 2003-2006 роки, яка передбачає, що зі стихійною торгівлею мають боротися міліція, ДПІ, СЕС, ветеринарна служба.
Євген Крамаренко, заступник директора департаменту економіки міської ради каже, що не лише згадані відомства повинні займатися ліквідацією стихійної торгівлі, а й адміністрації ринків також повинні бути зацікавлені у тому, щоби Чернівці позбулися цього явища.
– Адміністрація ринку повинна щодня стежити, щоб біля її території не було стихійників. Якщо стихійник опирається, треба звертатися до міліції.
Щоправда, адміністрації ринку законодавчо з ними важко боротися, бо "стихійники" досить хитрі. У правилах записано, що на прилеглій до ринку території торгувати не можна, скажімо у радіусі 2-3 метрів, а вони відійдуть за окреслені межі, стануть там і кажуть, що про цю територію у документі не йдеться. У такому разі адміністрація некомпетентна їх вигнати, лише міліція.
Однією з причин виникнення стихійної торгівлі поблизу ринків є недостатня кількість місць на самому ринку. Тому деякі ринки розширюють площу і пропонують вигідні умови торгівлі.
– Ми хочемо отримати ще метрів 10-20 від костьолу, прилеглого до ринку, щоб збільшити кількість торговельних місць і запросити "стихійників" до себе, – говорить Василь Кавуля, директор ринку "Центральний". – Просимо дозволу у міської ради почати будівництво.
Між нашим ринком і райвідділом міліції укладено усну угоду – щоранку о 6-7 годині три міліціонери здійснюють рейд ринком. Його ефективність – 50 %, бо вже до обіду довкола ринку утворюються шеренги "стихійників".
Біля входу на "Центральний" стоїть безпорадний міліціонер серед галасливих "стихійників". Не розганяє – таке враження, що він стежить за порядком серед них. Вранці відводить бабусь на ринок, а вони через деякий час повертаються і голосять, що там недобре. "Не викину ж я на сміття ті два помідори, що бабуся прийшла продати. Теж треба бути людиною", – каже хлопець.
Повернутися назад