Тренер збірної з боксу займався з Табачником

Мало хто знає, що об’єднує зіркового акордеоніста Яна Табачника, колишнього заступника голови облдержадміністрації Євгена Горду і екс-наставника збірної України з боксу Олега Сташкова. Всі вони займалися колись у чернівецькому залі боксу "Авангард" під керівництвом Віктора Першина, який днями відсвяткував своє 80-ліття.

Про цього фахівця на Буковині вже почали й забувати, адже він вже 22 роки живе у Ялті. Хоча таким "букетом" вихованців у нас мало хто може похвалитися. Та й той факт, що свій поважний ювілей Віктор Дмитрович вирішив відзначити саме у Чернівцях і що на це свято з’їхалося чимало відомих буковинців, свідчить про його міцний зв’язок з історією місцевого боксу.

Народився Віктор Першин в Ашхабаді. Навчався в Одеській спеціальній школі військово-повітряних сил, ташкентській авіаційній школі штурманів, з 1944 року служив у запасному авіаційному полку Приволзького війського округу. Повоювати з фашистами він не встиг, натомість брав участь у війні з Японією.

Після війни вступив до Московського інституту фізкультури, з якого перевівся до аналогічного київського вузу. Згодом вступив і до аспірантури. Був непоганим боксером. Як сам згадує, саме завдяки перспективності як спортсмен свого часу легко отримав столичну прописку.

У 1957 році молодого тренера Першина направили до Чернівців, де він пропрацював до 1982 року.

– Працювалося тут добре, – згадує Віктор Дмитрович. – Але тутешній клімат мені не підходив, я почав хворіти, тож довелося переїхати до Ялти.

– Що ви можете сказати про боксера Яна Табачника?

– Боксером він був середнім. Але хороший хлопчик був. Брав участь у змаганнях. Я знав, що Ян захоплюється музикою, грає на акордеоні, але й подумати тоді не міг, що він стане таким відомим артистом.

– А вже із зірковим Табачником зустрічалися?

– Так сталося, що я навіть на його концерті жодного разу не був. Якось нас мали звести у Києві, але напередодні у мене загострилася проблема із паховою грижею, тож замість того, щоби сидіти за столиком з Яном, я лежав на іншому столику (сміється – авт.).

– А ваші сусіди в Ялті знають про зіркового вихованця?

– А я нікому й не розповідав про це. Хоча якщо говорити про тренерські успіхи, я більше пишаюся Олегом Сташковим, який не раз був призером першості СРСР.