Зустріли свою долю на новорічному вечорі

На новорічному вечорі в університеті першокурсниця філологічного факультету Оксана Івасюк сиділа біля ялинки. Віктор Павлюк, який навчався на четвертому курсі фізичного факультету, запросив дівчину потанцювати. Зробив він це на прохання свого друга, який був кавалером Оксаниної подруги. Хлопець хотів усамітнитися зі своєю обраницею, тож поспішив знайти компанію і для Оксани.
Йшов виручати друга, а знайшов кохання
– Я йшов виручати товариша, а знайшов свою дружину, – каже Віктор.
– Коли ми з Віктором танцювали, – розповідає Оксана, – мені раптом спали на гадку слова з повісті "Дочка снігів" Джека Лондона: "Вона побачила свого майбутнього чоловіка і подумала: "Невже це він?" Після того я відчула себе захищеною і спокійною.
Навіть зараз Віктор пам’ятає, у чому була вдягнена його майбутня дружина:
– На ній була темна спідниця нижче коліна. Зверху пуловер, а під ним біла блузка. На пуловері була прикраса. Волосся в Оксани було розпущене.
Оксана розуміла, що Віктор – лише товариш кавалера її подруги. А Вікторові здалося, що дівчина поставилася до нього досить скептично, бо ж він фізик і, напевно, мало тямить у літературі. Але коли Віктор прочитав їй вірш Василя Симоненка, Оксану це вразило.
– Мені сподобалося, що він мав добрі знання з гуманітарних наук, цікавився кінематографом, знав поезію. У цьому була його нетривіальність, – доповнює Оксана. – Те, що у ньому не було "показухи" і самовихваляння, сподобалося мені найбільше.
Коли молоді люди зустрічалися, Віктор завжди приносив для Оксани естетичні зворушливі дрібнички. То гарне яблуко з дому принесе, то грушку, або особливі пиріжки, спечені бабусею.
Оксана Івасюк та Віктор Павлюк одружилися, коли дівчина закінчила п’ятий курс, а юнак повернувся з армії. Був випадок, коли Оксана дуже захотіла побачити Віктора і разом з батьком Михайлом Івасюком вирушила на Закарпаття, де служив її обранець.
– Батько віз свій новий роман у видавництво "Карпати", – розповідає Оксана. – Я напросилася з ним, щоби побачити Віктора. Але він був на полігоні, тому нам тоді так і не вдалося зустрітися.
Прізвище Івасюк Оксана залишила свідомо
Коли Оксана Івасюк вийшла заміж, то залишила дівоче прізвище, незважаючи на застереження щодо неможливості зробити кар’єру. Адже у 80-ті роки творчість Володимира Івасюка була майже заборонена і перспектив відновлення не було.
– Зараз мою дружину інколи називають "пані Павлюкова", – каже Віктор, – і це мені дуже приємно. Хоча я ніколи не був проти того, щоб Оксана залишила за собою прізвище батька.
Інколи з подружжям трапляються казуси. Через те, що в них різні прізвища, люди, які не знають, що вони одружені, намагаються їх познайомити.
Зараз Віктор працює заступником представника Президента України в Автономній Республіці Крим, а Оксана із сином Михайлом живуть у Чернівцях. Для родини це випробування.
– Для родини дуже важливо бути разом, – каже дружина. – Я скептично ставлюся до того, що потрібно мати якісь рецепти для підтримки сім’ї. Рецепти потрібні для кухні, для масок на обличчя, але не для духовних речей. Тут потрібна традиція і виховання. Основне, що нас єднає,– це любов і вірність.
– Стосунки на відстані – це важко і дискомфортно, – доповнює чоловік. – Але найближчим часом я планую, що ми будемо разом.
Віктор завжди виявляє зацікавлення роботою Оксани і всіляко допомагає їй. Саме він знайшов листи українського письменника С. Черкасенка, переписав власноручно багато листів Марка Черемшини, які зараз Оксана як науковець готує до публікації.
– Те, що Оксана літературознавець і батько її був письменником, ставить переді мною великі вимоги, – зізнається Віктор. – Мені соромно не знати культури і мови, адже це показник освіченості.