Трирічний сад може давати до 50 тонн яблук з гектара

В Україні минулого року розпалося понад 200 фермерських господарств. В області, попри усі проблеми, зараз є понад 700 фермерських господарств. Яким чином вони виживають? Серед тих, хто не перший рік трудиться на полі, – керівник СФГ "Шарм", що у Недобоївцях Хотинського району, Микола Мусурівський.
– Пане Миколо, скільки потрібно землі, щоб мати прибуток з неї, який дозволяв би відновлювати матеріальну базу і якого б вистачало на прожиття?
– Підвалини свого господарства я заклав у 1999 році, коли мені виділили 50 гектарів орних земель із запасу Хотинської міської ради, які протягом декількох років не оброблялися. Займався вирощуванням овочів та зернових культур, але на 50 гектарах неможливо вести прибуткове виробництво. Тому 2001 року взяв в оренду ще 270 гектарів ріллі у власників земельних паїв у селі Пашківцях та ще 15 – у Недобоївцях під закладку багаторічних насаджень.
– Але ж така віддаленість створює чималі незручності.
–Так, адже угіддя розташовані на території трьох рад – всього 335 гектарів. Є, звичайно, певні незручності в обробітку та й маю ще додаткові транспортні витрати, але поле обробляється і дає непоганий врожай.Нині вирощуємо зернові культури, причому, врожайність сягає 50 центнерів з гектара. І хоча це високий показник, не скажу, що маємо великі прибутки, адже високі ціни на пальне, добрива, засоби захисту рослин, а низькі закупівельні ціни поглинають левову частку заробленого. Врожаї отримуємо завдяки суворому дотриманню інтенсивних технологій вирощування. Використовуємо для посіву насіння тільки високих репродукцій, протравлене збіжжя, вносимо відповідні норми добрив, але у нас в районі грунти бідні, тому це не дає такого ефекту, як, приміром, у Кіцманському чи Новоселицькому районах.
– Чи є якась підтримка держави?
– Цього року держава виділила дотації по 100 гривень на гектар озимих культур та по 50 – на ярі. Однак, як на мене, цього замало. Така допомога мала б становити не менше, ніж 250-300 гривень, тоді би фермерські та інші господарства розвивалися більш інтенсивно. Торік ми посіяли 150 гектарів озимої пшениці, яка ввійшла в зиму у доброму стані. Тепер маємо намір посіяти ще 100 гектарів гречки та 70 сої, закласти ще декілька гектарів багаторічних насаджень.
– Чи йдеться про садівництво?
– Торік ми заклали шість гектарів інтенсивного саду на підщепі "М-9" на шпалері. Норма садіння таких дерев – 3000 штук на один гектар, відстань між рядками 3,5 метра, а в рядку між деревами – один метр. Дерева висаджуються з дворічним коренем та однорічною кроною, що називається "кніп-баум", із повністю сформованою кроною. Це дає можливість у перший рік посадки, за дотримання технології, отримати до десяти тонн яблук з гектара, а на третій-четвертий роки – майже 50 тонн з гектара.
Оскільки саджанці на цій підщепі у посушливі роки можуть скидати частку врожаю, адже їхня коренева система розташована на глибині до 50 см, то цього року маємо намір здійснити крапельне зрошення, яке дозволить одержувати стабільні і якісні врожаї фруктів незалежно від погодних умов. Тут ми вже маємо досвід. Крім цього, тісно співпрацюємо з керівником фермерського господарства "Яніс" Анатолієм Чорним, який неодноразово відвідував фермерські господарства за кордоном. Зрештою, завжди готовий поділитися досвідом і з молодими колегами.
Звичайно, працювати нині на землі нелегко, але маю надію, що державна політика щодо села зміниться.