Доведеться пересівати чотири тисячі гектарів озимини

В області частково доведеться пересівати понад 4000 гектарів озимих, а в Україні, за офіційними даними Мінагрополітики, 12 відсотків площ. За оцінками ж першого віце-президента Української академії аграрних наук Віктора Ситника, пересівати ярими доведеться 2,5 млн гектарів озимини. Це означає, що село зазнає збитків на 5-6 млн гривень.
– Частину ослаблених хлібів можна ще врятувати, – вважає аграрій. – Але для цього треба здійснювати комплексне підживлення. Інакше доведеться закуповувати продовольчу пшеницю
за кордоном.
Весни в селі чекають з острахом: більшість колективних господарств не мають засобів для здійснення польових робіт. Щоби взяти кредит, потрібна застава, а заставляти вже нічого, навіть худобу довелося продавати за борги. Саме тому восени посіяли мізерну кількість озимини. Скажімо, за словами заступника голови
облдержадміністрації Віталія Усика, під урожай 2006 року всіма категоріями господарств було посіяно 41,5 тис. га озимих культур, що на 30% менше від потреби. Також на 30% менше виорали на зяб – 150 тисяч гектарів. Деякі керівники КСП лукавлять, мотивуючи низькі результати посівних робіт тим, що вони, мовляв, передчували, що зима буде морозною і посіви можуть вимерзнути. Насправді ж причина банальна – бідність. Прибутковості нині домогтися майже неможливо, адже в структурі затрат 90% припадає на покупні пально-мастильні матеріали. Ну, а той, хто зумів закласти основу під урожай, теж нині переживає за озимину.
– Ми посіяли 420 гектарів пшениці і ячменю, – розповідає голова правління ТОВ "Нове життя" Віктор Штирбу з Новоселицького району. – Не думаю, що доведеться багато пересівати. Щоби відвеснувати, маємо відповідні ресурси, які придбали за зерно, адже торік отримали непоганий урожай.
Гірша ситуація в інших господарствах Новоселиччини, де з тридцяти КСП ледве набереться три-чотири, які зуміли обсіятися восени, решта ж посіяла мізер – 20-30 гектарів. Як каже провідний спеціаліст районного управління сільського господарства Володимир Каралаш, у районі засіяно озимими культурами всього 4600 гектарів, тобто половину від потреби. Аналогічна ситуація і в інших районах.
– Сотні гектарів землі пустують, їх ніхто не обробляє, – каже фермер із Заставнівського району Онуфрій Іванюк. – Причому, у кожному селі. А це може призвести до того, що почнеться ерозія грунтів, і верхній, найбільш поживний шар землі – гумус – буде втрачено. Зрештою, навіть ті поля, які обробляються, теж пісні – у господарствах немає достатньої кількості добрив для підживлення посівів.
Вельми песимістичну позицію щодо майбутнього врожаю займає й народний депутат України, голова комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Томич. На зустрічі з фермерами Буковини, яка відбулася 10 березня, він заявив:
– За моїми даними, в Україні вимерзло 40 відсотків озимини. А це означає, що ми візьмемо на 10 мільйонів тонн озимої пшениці менше, ніж раніше: 2004 року урожай культури сягнув 16 млн тонн. А продовольчої пшениці матимемо на 4 млн тонн менше. Тому за кордоном доведеться закуповувати понад два мільйони тонн зерна.
Причина ж усіх негараздів на селі, на думку Івана Томича, у тому, що немає належної фінансової підтримки аграрного сектору економіки. Приміром, для підтримки фермерських господарств виділено всього 47 млн гривень за мінімальної потреби півмільярда. Матеріальна скрута призвела до того, що торік в Україні 200 фермерських господарств припинили своє існування. Також чимало керівників КСП і фермерів бояться брати кредити через ризик: а раптом рік буде неврожайним?