DataLife Engine > --- > Продав улюбленого собаку... і захворів

Продав улюбленого собаку... і захворів

Сезон полювання закінчився, і довгими вечорами ми, мисливці, згадуємо усе, що трапилося протягом нього. Наприклад, про мисливця, якому через страшну зустріч з кабаном довелося не лише весь рік лікувати рани та робити пластичні операції, а ще й лікуватися за допомогою гіпнотерапії.
Або легендарну історію про мисливця, який захворів через те, що продав свого собаку. І все – через дружину.
Мисливці – особливі люди. Свого чотириногого друга вони не проміняють навіть на престижну іномарку. Це їхня гордість, імідж, і якщо хочете – пошана в мисливському товаристві. Досі усі переповідають історію, яка трапилася багато років тому.
У мисливця Дмитра з Валяви Кіцманського району, нині покійного, було понад 10 собак
різних порід. Серед них – і чистокровний фокстер’єр Рекс, якого господар придбав на виставці. Собака – молодий, але вже мав дипломи і запросто міг стати у майбутньому чемпіоном області. Вже на першому полюванні він вигнав з нір трьох лисиць. Чутка про цього диво-собаку рознеслася по Україні. Дійшла і до мисливців Івано-Франківської області. Вони одразу приїхали. Запропонували шалені гроші, щоби Дмитро продав Рекса. Дмитро у відповідь почастував гостей чаркою, погладив собаку і сказав, що не продасть його за жодні гроші. При цьому гордо продемонстрував трофеї – шкірки впольованих лисиць.
За собачку заплатили, як за доброго бичка
Але чарка за чаркою – торги продовжувалися. Ціна за собаку сягла астрономічних цифр. За собачку висотою 41 сантиметр давали такі гроші, як за доброго бичка. Почувши суму, дружина, яка саме подавала до столу голубці, вигукнула: "Мой, Дмитре, та тобі такі гроші і не снилися! Я віддаю собаку – він собі ще придбає", – сказала вона, поклавши до кишені три купки радянських рублів. Матріархат переміг, і Рекса на "Ниві" повезли до сусідньої області.
А Дмитро …захворів. Ліг на ліжко, на роботу не ходить. Голова колгоспу до нього заїхав: "Що сталося?" – "Слабий я", – була відповідь. І зовсім засумував Дмитро, коли отримав листа від покупців його собаки: "Ми взяли з-під Рекса п’ять лисиць – це унікальний собака!"
"Мені кінець! Послухав дурну жінку!", – бідкався Дмитро. Перестав їсти. Довелося викликати лікарів з Кіцманя. Ті зробили електрокардіограму і оголосили, що це звичайний стрес. Приписали заспокійливі. Але Дмитро вже не був таким життєрадісним, а за декілька місяців відійшов у вічність.
Поранений кабан – смертельно небезпечний
Полювання на кабана теж дуже цікаве, але й дуже небезпечне заняття. Це звір, з яким не
жартують, особливо, коли він поранений. Мій знайомий голова товариства мисливців із Заліщиків розповідав, що минулого року під час полювання в урочищі Блищанка Заліщицького району поранений 370-кілограмовий сікач, відчувши смертельну небезпеку, торпедою кинувся на мисливців. Шерсть у тварини стирчала дибом – страх та й годі. Один мисливець встиг відскочити і вчепитися за граба, а іншому ж не поталанило. Суха гілка зламалася і поранений вепр-сікач почав кремсати нещасного: розірвав сідниці, стегна до кісток, пом’яв грудну клітку, і, якби не влучний постріл єгеря, усе би закінчилося трагічно. Потерпілий мисливець так налякався, що декілька годин не міг вимовити і слова. До речі, його рушниця валялася поряд на снігу – вепр так швидко мчав на нього, що він навіть не встиг вистрелити.
Лікуватися мисливцеві довелося понад рік. Йому робили пластичні операції, але ноги зберегли. Також він проходив сеанси гіпнотерапії та приймав заспокійливі пігулки. Тепер ходить з паличкою. Його дружина продала дорогу рушницю за безцінь. 



Повернутися назад