Зі шпиталю втікали, як із пекла

Доглядав за хворими санітар, який підпорядковувався хірургові. Облаштування шпиталю, згідно з багатьма даними, було жалюгідним. Перший будинок для розміщення хворих розташовувася у єврейському кварталі. Згодом для цього винаймався "молдавський дім", що знаходився за єпископською резиденцією. Покрівля цієї будівлі протікала, тож ліжка доводилося переносити з місця на місце. Хроніка католицької церкви з цього приводу зазначає: "Хто міг рухати ногами, втікав звідти, як із перед дверей пекла". Згідно з реєстром від 1820 року, шпиталь мав лише тринадцять чоловічих сорочок, десять придатних і одну непридатну жіночу сорочку, 51 придатне і 23 старих або непридатних простидарла, чотири рушники. З чотирнадцяти дерев’яних ліжок лише чотири були придатними. Шпиталь мав дві латунні свічники і до них щипці для знімання нагару, одну миску для вмивання і одну губку для миття. Ванна була непридатна для використання. Подібне становище було з іншим обладнанням, до якого належали дерев’яний настінний годинник зі свинцевою гирею, мідна каструля, лавка для накладання пластирів.