Тестування в області пройдуть 700 випускників

2005 року Україна приєдналася до Болонського процесу. Однією з новацій стало впровадження зовнішнього тестування, тобто перевірка знань абітурієнтів за допомогою тестів не у школах чи вузах, а у спеціальних закладах. Метою впровадження такого методу є боротьба з хабарництвом. Цього року можливість пройти таке тестування у нашій області матимуть 700 учнів.
Детальніше про зовнішнє тестування розповідає Петро Осколов, директор Чернівецького обласного інституту післядипломної педагогічної роботи:
– З 2005 року розпочався процес реформування освітньої галузі в Україні. 25 вересня того ж року укладено угоду про запровадження проекту "Рівний доступ до якісної освіти". На це виділено 86,6 мільйона доларів. Саме в цьому контексті і передбачене зовнішнє оцінювання випускників загальноосвітніх шкіл. Програма включає такі компоненти, як фахова підготовка педагогів (чим ми зараз і займаємося), запровадження передових інноваційних педагогічних технологій та забезпечення навчально-матеріальної бази. Зводиться це все до того, щоб отримати об’єктивні результати перевірки знань учнів.
В області буде чотири пункти зовнішнього тестування
– Чи можна сказати, що це суттєво новий метод оцінювання знань абітурієнтів?
– Таке тестування намагалися запровадити у 1992-1993 роках. Та ця спроба зазнала невдачі через те, що не все у цій роботі було передбачено. Тому зараз нам потрібно ретельно підготувати методологічно, технологічно і процедурно не тільки учнів, а й вчителів до цієї роботи
– Що таке зовнішнє тестування?
– Зовнішнє тестування – це оцінювання, найбільша особливість якого полягає в тому, що здійснюватимуть його не вчителі, не викладачі вузів, а зовнішня інституція. На сьогодні в Україні передбачено створення дев’яти таких центрів. Найближчі до нас центри – це Івано-Франківськ та Львів. Центральний пункт, який керує цим процесом, – у Києві. Є два шляхи здійснення тестування: паперовий та електронний. Цього року електронним методом користуватимуться лише дві області: Чернігівська і частина Хмельницької. Ми, як і всі інші, нинішнього року користуватимемося паперовим носієм. Це бланк, який спочатку заповнюється самим учнем, потім заноситься у комп’ютер і потрапляє у центральний банк даних. Людський
фактор тут цілковито вилучений.
– Як бути з тим, що далеко не всі учні та вчителі вільно володіють комп’ютерами?
– Це справді проблема на сьогодні. 40% шкіл в Україні не мають комп’ютерних класів. Уявімо, що дитина, яку тільки й навчили трохи розбиратися в клавіатурі, зустрінеться з дитиною, в якої вдома ПК, яка користується Інтернетом, вільно володіє всіма потрібними навичками. Тому для цього потрібно ретельно підготувати школу.
– Як відбуватиметься така підготовка безпосередньо у нашій області?
– В області буде створено 4 пункти: один в місті, за іншими трьома буде закріплено всі райони. Це пункти, де діти із закріплених районів зможуть пройти тестування. Тобто оцінювати будуть не вчителі, які вчили кільканадцять років цю дитину і під час перевірки можуть поставитися дещо суб’єктивно. Ми зобов’язані привести охочих у ці пункти і забезпечити належне здійснення тестування. Звичайно, існують вимоги до приміщень, де відбуватиметься ця робота: вони повинні бути просторими, оснащеними сучасними комп’ютерами, повинна враховуватися навіть відстань між столами. Тобто, правила, за якими людина діятиме у вирішальний момент свого життя, повинні бути відомими заздалегідь. У цьому і полягає наше основне завдання – донести людям, де це буде, як воно буде тощо. До початку 2006/07 навчального року плануємо надати школам інформаційні матеріали з усіх предметів, програмні вимоги, класифікацію тестів, тестові завдання та приклади. Зараз працюємо із вчителями. Уже маємо дві групи підготовлених тренерів, які працюють у районах, де навчають педагогів з усіх шкіл. Адже вчителі, як і учні, повинні оволодіти комп’ютерами. Вирішується питання про те, щоби в кожному комп’ютерному класі був кваліфікований працівник, який би постійно готував кабінет і програми до уроку з історії, літератури, математики тощо. Гадаю, до початку наступного навчального року ці питання вирішимо.
На результати ніхто не може вплинути
– Яка основна мета зовнішнього оцінювання?
– Насамперед – поставити всіх абітурієнтів у рівні умови, щоб оцінити якість шкільної освіти. Рішення Президента України запровадити зовнішнє тестування вважаю своєчасним і доцільним. Ми повинні мати об’єктивну картину щодо якості знань. Це – головне. Окрім того, вилучено
можливість хабарництва чи протекціонізму. Для прикладу, коли відбуваються олімпіади з різних предметів, найоб’єктивнішим виявляється оцінювання з інформатики, тому що кожна дитина отримує індивідуальне завдання за окремим комп’ютером. Результати ж висвітлюються на центральному моніторі. І ніхто не може на них вплинути.
– Тобто, фальсифікація неможлива?
– Гадаю, єдина можливість фальсифікації могла би бути, коли всі дані надійдуть до центральної комісії, де формуватиметься база даних. Та за це передбачено кримінальну відповідальність. Тому сумніваюся, що хтось насмілиться так ризикувати.
– Існує думка, що таке тестування може призвести до зниження рівня освіти, адже уже не потрібно відповідати, а лише вибрати один з поданих варіантів...
– Звичайно, таке можливо. Та всі центри, де складаються завдання, формуються висококваліфікованими кадрами. Непоганий приклад подають нам заклади, які вже кілька років користуються цим методом: Києво-Могилянська академія, Харківський авіаційний університет. Всі тести, методичні рекомендації до них будуть неодноразово шліфуватися лише на користь дитини.
– З яких предметів відбуватиметься тестування?
– Спочатку передбачали здійснювати оцінювання з 9-ти предметів. Та оскільки цей рік є експериментальним, буде лише три: обов’язково українська мова та, на вибір, історія чи математика (залежно від того, на який факультет вступатиме дитина). Математика та історія складатимуться в один день. Тестування відбуватиметься у травні, тобто до іспитів у школі. Якщо учневі не сподобається оцінка за тестування, він може перескласти предмет на звичайному іспиті у школі. Якщо ж тестування минуло успішно, абітурієнт шкільних іспитів може не складати. З отриманими результатами він їде до обраного вузу. Щоправда, таке дозволяється лише цього року. Потім тестування відбуватиметься не з трьох предметів, а з 9-ти. З них учень вибиратиме потрібні. І не буде пільг, як цього року: як склав тестування, таку оцінку й матиме, жодних перескладань на шкільній атестації.
– Яка система здійснення такого оцінювання?
– Тестування відбуватиметься за бажанням. Цього року лімітом визначено 700 випускників, які будуть мати право пройти тестування.
– Як відбуватиметься вступ до вузу?
– Планується в майбутньому поєднувати іспити до вузу і підсумкову державну атестацію. Уніфікованими будуть положення прийому до всіх вузів по всій Україні. Зараз такого немає: кожен заклад має свої правила. Це створює дискомфорт для учня. Вузи часто не довіряють школі. Отож учень у школі складає іспити – хвилюється, вступає – знову ж хвилюється. За новою системою буде просто незалежне тестування, до якого ні вчителі, ні працівники вузів не будуть причетними. Випускник, який пройшов незалежне тестування, може подати заяви про вступ одночасно у декілька вузів. Будь-який вуз приймає результати тестування, за якими абітурієнт автоматично зараховується у студенти, не складаючи вже жодних іспитів.
– Як бути з дітьми, які, вступаючи до вузу, користувалися пільгами?
– Наше завдання – визначити рівень знань дитини, а щодо пільг – вирішуватимуть вузи. Великим позитивом є те, що зростає державне замовлення. Цього року бюджетників буде понад 51%. З кожним наступним роком цей механізм відпрацьовуватиметься. Та менше 50% державного замовлення не буде. n
Марія ГАЛУЗИНСЬКА,
директор ЗОШ №1:
До запровадження зовнішнього тестування ставимося з обережністю. Зараз ще важко дати оцінку цій системі. Звичайно, є низка документів, що засвідчують про серйозні наміри тестування. Та навіть тут є деякі квоти. Для прикладу, цього року у області з 9 000 випускників лише 700 мають право пройти тестування. У нашій школі таким методом користуватиметься двоє учнів. Діти до цього ставляться упереджено. І не тому, що бояться за свої знання, а просто намагаються уникнути нововведень, щоби вберегтися від провалу чи стресу. Адже державна підсумкова атестація – набагато звичніша для них. Всі з нею ознайомлені, нічого нового. Основне наше завдання зараз полягає в тому, щоби здійснити належне роз’яснення як серед учнів, так і серед вчителів. Зокрема, ознайомлюємося з новою системою з різних джерел, користуємося "Інформаційним збірником Міністерства освіти і науки України" за березень 2006, де йдеться про організаційні заходи щодо підготовки та здійснення зовнішнього незалежного тестування".

Роман ПЕТРИШИН,
перший проректор ЧНУ:
Згідно з розпорядженням Президента Міністр освіти видав відповідний наказ, де зобов’язує всі вузи України, куди вступатимуть абітурієнти, які пройшли зовнішнє тестування, зараховувати їх, враховуючи бали з тестування (за бажання абітурієнтів). Зараз відбуваються наради з представниками незалежного центру тестування. На цих нарадах обговорюються технології тестування. Кілька місяців тому ми віддали всю свою базу тестів у цей центр. Минулого року було кілька абітурієнтів, які вступали за балами, отриманими на тестуванні. Таке оцінювання вони пройшли лише з української мови, то ж ці бали ми їм зарахували, а другий профілюючий іспит абітурієнти складали в університеті. Оскільки цього року тестування відбуватиметься з двох предметів, то вступних іспитів уже можна буде не складати. Та якщо бали з тестування з того чи іншого предмета будуть низькі, то, звичайно, існує можливість скласти той іспит у нас. За допомогою зовнішнього незалежного тестування держава намагається отримати контроль над здійсненням іспитів. Таким методом користуються багато країн. Очевидним негативом є те, що технічно наша область не готова в усіх школах провести таке оцінювання. Можу запевнити: тих, хто прийде до нашого університету з відповідним сертифікатом, ми без сумнівів візьмемо, врахувавши результати оцінювання. До речі, вступні іспити до нашого вузу відбуваються також за допомогою тестування: з профілюючої дисципліни та з української мови. Та це тестування у нас не зовнішнє, а внутрішнє".