«Ми йдемо до періоду «безпрєдєльного»
Народний депутат від "Нашої України" Микола Катеринчук побував у Чернівцях як голова оргкомітету громадського руху "Європейська платформа для України". Однак, попри світлу мету нової сили, прогнози М. Катеринчука щодо політичної ситуації є маловтішними. За його словами, в Україні формується олігархічна республіка, де олігархи отримали усю повноту влади. Нардеп прогнозує земельні бунти, акції громадянської непокори та згортання свободи слова. Про причини політичної кризи та сценарії подальшого розвитку подій народний депутат розповів нашому кореспондентові.
"Євросоюз
не будує відносин
з комуністами
й олігархами"
– Пане Миколо, чи не образливо вам, що, маючи величезну довіру людей, фактично всю владу, за неповні два роки ви втратили і те, й інше?
– Не те що образливо, значно гірше те, що ми втратили активність громадян. А без цього неможливе збереження державності, розвиток України як європейської країни. Адже вступ України до Європейського Союзу назавжди би зняв загрози її суверенітету і територіальній цілісності. Тому наш рух "Європейська платформа для України" й пропагує європейські цінності і вступ до Євросоюзу. Але для цього в країні необхідні широкі реформи.
– Ваш рух не єдиний, який це декларує, але ж Євросоюз в останньому проекті угоди з Україною взагалі виключив згадку про її вступ до ЄС.
– Гадаю, рішення ЄС – політична відповідь на те, що відбувається в Україні. Не може Євросоюз будувати нормальні відносини з комуністами (бо соціалістів я теж вважаю комуністами) й олігархами, які керують урядом і парламентом. Як можна з такими людьми вести розмови про вступ до Євросоюзу?
– Що вам кажуть на зустрічах люди і наскільки глибоке їхнє розчарування?
– Висловлюють побажання, мовляв, ви скажіть там Ющенкові, щоби він вирішив те й те, чи змінив щось. Люди зробили усе, що хотіли і могли. А ось політики про них забули. Як забули про те, що люди вперше тоді повірили у зміни. А втрата цієї віри – втрата розвитку країни.
– Що би ви не зробили чи зробили, якби повернули владу?
– У владу не треба йти, доки не знаєш, що там робитимеш. Не варто туди йти і якщо немає команди, яка готова реалізувати ту програму, що ти пропонуєш. Що ж до мене, то, на мою думку, у владі не може бути компромісів, які пов’язані зі зрадою виборців. Також я ніколи б не підписав меморандуму з Януковичем. Треба було б розпустити й парламент, щоби ще раз дати людям шанс. Я роблю ці висновки з точки зору активного політика, а не державного діяча, бо представляю лише інтереси своїх виборців. А реальна влада, очевидно, формує трохи іншу філософію у людини.
– Ви спілкуєтеся з парламентськими багатіями. Чи розуміють вони, що Майдану з піснями уже не буде, а за ситуацію в країні все ж колись доведеться відповідати?
– Вони вирішили усі свої питання, а інше їм і не потрібне. Але я би не виключав, що це може виникнути. В історичному вимірі Україні можна прогнозувати все.
"Тимошенко, вигравши тактично, стратегічно
собі нашкодила"
– Чи реально зараз зупинити Януковича і яким чином?
– Ми йдемо до періоду "безпрєдєльного". І тут дуже важко прогнозувати, як себе поведе президент, коли розпочнуться політичні репресії. Хотілося б, щоби він, нарешті, активізувався. По-друге, демократичним силам треба об’єднатися. Це й буде альтернатива Януковичу і активний опір його політичній силі. Також треба мати чіткий план, як усунути Партію регіонів від влади. Вже зараз вона втратила третину своїх виборців. Ще через півроку її рейтинг буде на рівні 13-15%, а через рік – 8-9%. І якщо з’явиться можливість дострокових виборів – її треба використати.
– Чи є гарантії того, що об’єднання демократичних сил можливе?
– На запитання щодо об’єднання демократичних сил у мене немає відповіді. Але вона з’явиться обов’язково. Якщо ж об’єднання не буде, то залишаться тільки дві сили – БЮТ і Партія регіонів. Не виключаю, що їм ще й вдасться підвищити прохідний бар’єр до парламенту до 8-9%. Тому об’єднуватися треба зараз навколо чітких принципів і чітких дій. Я пропоную об’єднуватися навколо ідеї, а не навколо, наприклад, Катеринчука чи когось іншого. Необхідно створювати нові партії, але не зверху – під лідерів, а знизу – з громадської ініціативи. Зараз на це є попит. Бо інакше на політичній арені залишаться ті ж самі сили.
– Наскільки реально, що сфери політичного впливу поділять між собою БЮТ і Партія регіонів?
– Дуже би цього не хотілося. Вони зараз інтуїтивно роблять двопартійну систему. Але далі виникне багато питань значно складніших. Як вони потім створюватимуть в парламенті коаліцію і формуватимуть уряд? Там необхідна поява ще хоча б трьох чи п’яти партій. Гадаю, політичний егоїзм та партійний "вождизм" не дадуть БЮТ і Партії регіонів довести ситуацію до розподілу сфер впливу між двома партіями. Взагалі зараз Тимошенко, вигравши тактично, стратегічно нашкодила сама собі, бо вона втратила частину виборців.
– Якою у такій ситуації може бути доля "Нашої України", у складі якої ви перебуваєте?
– Там є багато прекрасних людей, вони не миритимуться із ситуацією, що склалася. Однак якщо не буде в середині цієї сили реформ, вона загине.
"Євросоюз
не будує відносин
з комуністами
й олігархами"
– Пане Миколо, чи не образливо вам, що, маючи величезну довіру людей, фактично всю владу, за неповні два роки ви втратили і те, й інше?
– Не те що образливо, значно гірше те, що ми втратили активність громадян. А без цього неможливе збереження державності, розвиток України як європейської країни. Адже вступ України до Європейського Союзу назавжди би зняв загрози її суверенітету і територіальній цілісності. Тому наш рух "Європейська платформа для України" й пропагує європейські цінності і вступ до Євросоюзу. Але для цього в країні необхідні широкі реформи.
– Ваш рух не єдиний, який це декларує, але ж Євросоюз в останньому проекті угоди з Україною взагалі виключив згадку про її вступ до ЄС.
– Гадаю, рішення ЄС – політична відповідь на те, що відбувається в Україні. Не може Євросоюз будувати нормальні відносини з комуністами (бо соціалістів я теж вважаю комуністами) й олігархами, які керують урядом і парламентом. Як можна з такими людьми вести розмови про вступ до Євросоюзу?
– Що вам кажуть на зустрічах люди і наскільки глибоке їхнє розчарування?
– Висловлюють побажання, мовляв, ви скажіть там Ющенкові, щоби він вирішив те й те, чи змінив щось. Люди зробили усе, що хотіли і могли. А ось політики про них забули. Як забули про те, що люди вперше тоді повірили у зміни. А втрата цієї віри – втрата розвитку країни.
– Що би ви не зробили чи зробили, якби повернули владу?
– У владу не треба йти, доки не знаєш, що там робитимеш. Не варто туди йти і якщо немає команди, яка готова реалізувати ту програму, що ти пропонуєш. Що ж до мене, то, на мою думку, у владі не може бути компромісів, які пов’язані зі зрадою виборців. Також я ніколи б не підписав меморандуму з Януковичем. Треба було б розпустити й парламент, щоби ще раз дати людям шанс. Я роблю ці висновки з точки зору активного політика, а не державного діяча, бо представляю лише інтереси своїх виборців. А реальна влада, очевидно, формує трохи іншу філософію у людини.
– Ви спілкуєтеся з парламентськими багатіями. Чи розуміють вони, що Майдану з піснями уже не буде, а за ситуацію в країні все ж колись доведеться відповідати?
– Вони вирішили усі свої питання, а інше їм і не потрібне. Але я би не виключав, що це може виникнути. В історичному вимірі Україні можна прогнозувати все.
"Тимошенко, вигравши тактично, стратегічно
собі нашкодила"
– Чи реально зараз зупинити Януковича і яким чином?
– Ми йдемо до періоду "безпрєдєльного". І тут дуже важко прогнозувати, як себе поведе президент, коли розпочнуться політичні репресії. Хотілося б, щоби він, нарешті, активізувався. По-друге, демократичним силам треба об’єднатися. Це й буде альтернатива Януковичу і активний опір його політичній силі. Також треба мати чіткий план, як усунути Партію регіонів від влади. Вже зараз вона втратила третину своїх виборців. Ще через півроку її рейтинг буде на рівні 13-15%, а через рік – 8-9%. І якщо з’явиться можливість дострокових виборів – її треба використати.
– Чи є гарантії того, що об’єднання демократичних сил можливе?
– На запитання щодо об’єднання демократичних сил у мене немає відповіді. Але вона з’явиться обов’язково. Якщо ж об’єднання не буде, то залишаться тільки дві сили – БЮТ і Партія регіонів. Не виключаю, що їм ще й вдасться підвищити прохідний бар’єр до парламенту до 8-9%. Тому об’єднуватися треба зараз навколо чітких принципів і чітких дій. Я пропоную об’єднуватися навколо ідеї, а не навколо, наприклад, Катеринчука чи когось іншого. Необхідно створювати нові партії, але не зверху – під лідерів, а знизу – з громадської ініціативи. Зараз на це є попит. Бо інакше на політичній арені залишаться ті ж самі сили.
– Наскільки реально, що сфери політичного впливу поділять між собою БЮТ і Партія регіонів?
– Дуже би цього не хотілося. Вони зараз інтуїтивно роблять двопартійну систему. Але далі виникне багато питань значно складніших. Як вони потім створюватимуть в парламенті коаліцію і формуватимуть уряд? Там необхідна поява ще хоча б трьох чи п’яти партій. Гадаю, політичний егоїзм та партійний "вождизм" не дадуть БЮТ і Партії регіонів довести ситуацію до розподілу сфер впливу між двома партіями. Взагалі зараз Тимошенко, вигравши тактично, стратегічно нашкодила сама собі, бо вона втратила частину виборців.
– Якою у такій ситуації може бути доля "Нашої України", у складі якої ви перебуваєте?
– Там є багато прекрасних людей, вони не миритимуться із ситуацією, що склалася. Однак якщо не буде в середині цієї сили реформ, вона загине.
Повернутися назад