КОМЕНТАР ТИЖНЯ ВІД ВАСИЛЯ КОЖЕЛЯНКА
Світова політика здрібніла, це вже помітно неозброєним політологічними окулярами оком. Дедалі менше героїки і дедалі більше комерції, іншими словами, те, що не можна завоювати чесною війною, справедливою революцією чи величним повстанням мас, те банально купується або обмінюється в еквіваленті. Ні, людською кров’ю світова політика й надалі щедро зрошується, але, як казав відомий літературний персонаж, "нет уже того энтузиазма". Однією з найцинічніших політико-торговельних операцій головних політгендлярів планети став обмін обіцянки Сербії сприяти в євроінтеграції на відшматування доброго кавалка споконвічної сербської території.
Та не лише "меркантильний бездуховний ліберальний" Захід помічений у таких базарних оборудках на терені геополітики, Росія ( де, за версією їхньої новоімперської ідеології, народ – богоносець, столиця – третій Рим, а найвищий чиновник – духовний лідер нації) теж. Ще президент В. Путін, за повідомленням польської "Газети Виборчої", готовий допомогти країнам НАТО у бойових діях в Афганістані проти талібів та "Аль-Каїди" в обмін на відмову прийняти до НАТО Україну і Грузію. У розмові з канцлером ФРН Ангелою Меркель Путін нібито сказав, що РФ готова надати свій повітряний простір для перекидання військ і техніки до Афганістану, а також навіть направити туди російські військові підрозділи. Чи прийняв Альянс путінську пропозицію поки що невідомо, але якщо на Бухарестському саміті НАТО Україні та Грузії відмовлять у реалізації ПДЧ (Плану дій щодо набуття членства), то можна припустити, що торг відбувся.
З огляду на такі тенденції Україні теж треба вчитися торгувати на геополітичному планетарному базарі. Одним із ліквідних товарів, з яким Україна може вийти на це торговище, може бути це саме НАТО. Якщо є попит, мусить з’яитися пропозиція. Ринок! Чесно кажучи, НАТО – товар ліквідний лише на зовнішньому ринку, а на внутрішньому українському це товар залежаний і далеко не першої свіжості. Бо в найближчі 5-10 років прихильники вступу до НАТО всеукраїнський референдум не виграють, тож і членства як такого бути не може. Тому чи не краще цей український геополітичний неліквід обміняти на щось корисне?! Ось не хоче Росія, аби ми вступали в НАТО, добре, Україна відмовляється від цього, але Москва за це має… Читачі можуть доповнити список, а за нашою версією він виглядає так:
1. Росія погоджується на повну державну незалежність України, відмовляється від імперського реваншу щодо неї і на знак цього облаштовує разом із Україною справжній державний кордон на суші і – що головне – на морі.
2. Росія визнає, що таки виведе свій ЧМФ із Севастополя до 2017 року, а для цього вже тепер починає виведення кораблів у Новоросійськ, де ударними темпами будується нова база.
3. Росія не заперечує проти реальної українізації України, не проти реабілітації ОУН-УПА, нічого не має проти, аби українська мова стала справді державною в Україні, по суті Москва кидає свою "п’яту колону" в Україні напризволяще.
4. Російська влада дає вказівку Московському патріархату РПЦ надати автокефалію (незалежність) Українській православній церкві і визнати обраного єдиного патріарха Київського і всія Русі-України. На знак своєї доброї волі УПЦ знімає анафему з гетьмана Івана Мазепи (це той, що на купюрі десять гривень).
5. Москва не заперечуватиме, якщо т. зв. Автономну республіку Крим знову буде перетворено на Кримську область, у якій будуть забезпечуватися всі права корінних етнічних меншин (зокрема кримських татар), як це робиться для румунів і угорців на Буковині та Закарпатті відповідно.
Тут головне виявити витримку і не допустити, аби в цих великих торгах з’явилася тема газу. За газ доведеться платити! Бо інакше про жодну справжню незалежність України не може бути й мови. Треба вчитись економити. Не давати ніяких 10% внутрішнього ринку "Газпрому". Хай буде європейська ціна. Бо якщо Україна не вступає в НАТО, це не означає, що вона – не Європа.
Та не лише "меркантильний бездуховний ліберальний" Захід помічений у таких базарних оборудках на терені геополітики, Росія ( де, за версією їхньої новоімперської ідеології, народ – богоносець, столиця – третій Рим, а найвищий чиновник – духовний лідер нації) теж. Ще президент В. Путін, за повідомленням польської "Газети Виборчої", готовий допомогти країнам НАТО у бойових діях в Афганістані проти талібів та "Аль-Каїди" в обмін на відмову прийняти до НАТО Україну і Грузію. У розмові з канцлером ФРН Ангелою Меркель Путін нібито сказав, що РФ готова надати свій повітряний простір для перекидання військ і техніки до Афганістану, а також навіть направити туди російські військові підрозділи. Чи прийняв Альянс путінську пропозицію поки що невідомо, але якщо на Бухарестському саміті НАТО Україні та Грузії відмовлять у реалізації ПДЧ (Плану дій щодо набуття членства), то можна припустити, що торг відбувся.
З огляду на такі тенденції Україні теж треба вчитися торгувати на геополітичному планетарному базарі. Одним із ліквідних товарів, з яким Україна може вийти на це торговище, може бути це саме НАТО. Якщо є попит, мусить з’яитися пропозиція. Ринок! Чесно кажучи, НАТО – товар ліквідний лише на зовнішньому ринку, а на внутрішньому українському це товар залежаний і далеко не першої свіжості. Бо в найближчі 5-10 років прихильники вступу до НАТО всеукраїнський референдум не виграють, тож і членства як такого бути не може. Тому чи не краще цей український геополітичний неліквід обміняти на щось корисне?! Ось не хоче Росія, аби ми вступали в НАТО, добре, Україна відмовляється від цього, але Москва за це має… Читачі можуть доповнити список, а за нашою версією він виглядає так:
1. Росія погоджується на повну державну незалежність України, відмовляється від імперського реваншу щодо неї і на знак цього облаштовує разом із Україною справжній державний кордон на суші і – що головне – на морі.
2. Росія визнає, що таки виведе свій ЧМФ із Севастополя до 2017 року, а для цього вже тепер починає виведення кораблів у Новоросійськ, де ударними темпами будується нова база.
3. Росія не заперечує проти реальної українізації України, не проти реабілітації ОУН-УПА, нічого не має проти, аби українська мова стала справді державною в Україні, по суті Москва кидає свою "п’яту колону" в Україні напризволяще.
4. Російська влада дає вказівку Московському патріархату РПЦ надати автокефалію (незалежність) Українській православній церкві і визнати обраного єдиного патріарха Київського і всія Русі-України. На знак своєї доброї волі УПЦ знімає анафему з гетьмана Івана Мазепи (це той, що на купюрі десять гривень).
5. Москва не заперечуватиме, якщо т. зв. Автономну республіку Крим знову буде перетворено на Кримську область, у якій будуть забезпечуватися всі права корінних етнічних меншин (зокрема кримських татар), як це робиться для румунів і угорців на Буковині та Закарпатті відповідно.
Тут головне виявити витримку і не допустити, аби в цих великих торгах з’явилася тема газу. За газ доведеться платити! Бо інакше про жодну справжню незалежність України не може бути й мови. Треба вчитись економити. Не давати ніяких 10% внутрішнього ринку "Газпрому". Хай буде європейська ціна. Бо якщо Україна не вступає в НАТО, це не означає, що вона – не Європа.
Повернутися назад