«З Віктором Павліком встиг проспівати лише раз»

Семикласник Сторожинецької загальноосвітньої школи Ростислав Тодореску у липні цього року представлятиме Україну на XV Міжнародному пісенному фестивалі "Слов’янський базар у Вітебську". А у січні цього року одинадцятирічний хлопчик виборов перше місце у пісенному конкурсі "Хочу бути зіркою".
– Як сприймають твої успіхи у шоу-бізнесі однокласники, вчителі?
– У школі добре сприймають, учні, друзі. Вчителі дещо поблажливо ставляться до мене, не прискіпуються, коли доводиться відпрошуватися з уроків, а потім надолужувати пропущене. Більше докладаю зусиль до занять з математики, мама допомагає. А з англійською мовою все гаразд, вона дається легко.
– Чи не заважають заняття співом і навчання бути звичайним хлопчаком?
– Важкувато темп витримувати, бо на навчання з вокалу їздимо до Чернівців. Готувалися до виступу на конкурсі "Хочу бути зіркою", тепер на черзі "Слов’янський базар". Але все ж таки я знаходжу час для футболу, відпочинку. Сподіваюся на Бога, він мені допоможе.
– Як почалася твоя співоча кар’єра?
– З шести років співаю. Почув пісню "Вelle", вивчив її, заспівав своїй родині. Усім сподобалося, і батьки вирішили віддати мене на заняття з вокалу. Потім декілька разів брав участь у різних конкурсах – виборов третє місце на конкурсі "Буковинська зіронька". На конкурсі "Золотий ключик" з піснею "Чорнобривці" я нічого не взяв, а вдруге на цьому конкурсі з піснею "Помирає скрипаль" виборов перше місце.
– Що більше подобається: перемагати чи співати?
– Дуже подобається співати, а перемагати – ще дужче. Я й далі планую співати. Після 9 класу хочу вступати до Київського естрадно-циркового коледжу, а потім – на третій курс або Університету культури, або інституту імені Глієра.
– Чи були моменти, коли через навантаження хотілося усе покинути?
– Досить напружена ситуація склалася на фіналі конкурсу "Хочу бути зіркою". Напередодні всі учасники репетирували зі своєю зірковою парою, а мій партнер – Віктор Павлік – не приїхав, я вже готувався вийти на сцену сам. Він з’явився за п’ять хвилин до початку фінального конкурсу. До виступу ми встигли лише один раз проспівати разом.
– Участь у пісенних конкурсах коштує чимало грошей, тож як вам вдається розв’язувати ці проблеми? – запитуємо у батька Ростислава Петра Тодореску.
– Єдині витрати з бюджету сім’ї, пов’язані з конкурсом "Хочу бути зіркою", – це дорога до Києва і проживання у столиці. Усі інші витрати взяли на себе організатори конкурсу, – каже пан Петро. – Спершу ми самі були налякані, коли приїхали на прослуховування до Києва лише за оголошенням. Там були діти високопосадовців, далеко не бідних людей. "Куди ми потрапили?!", майнула думка. Але коли продюсер Дмитро Клімашенко сказав, що Ростик потрапляє на конкурс "без розмов", ми зітхнули – значить, є правда, є справедливість.
– Нині готуєтеся до виступу на "Слов’янському базарі". Які відчуття?
– Дуже відповідально готуємося, і турбот з’явилося чимало. Нам зателефонували з концертного агентства "Україна" і запропонували поїхати на "Слов’янський базар". Ми, звісно, зраділи. Потім у Києві був кастинг і нас відібрали. Але, щоби поїхати на конкурс, потрібно ретельно готуватися і все оплатити. Наприклад, ми повинні записати два відеокліпи, щоби відіслати їх до Білорусі. На місцевому рівні запис кліпу коштує дві тисячі доларів, а у Києві – 20-25 тисяч, різниця чимала. Зараз шукаємо спонсорів на усі витрати, бо, крім цього, потрібно ще оплатити роботу балетмейстра, костюми тощо. Лише одна пісня з аранжуванням і записом на міні-диск коштує 170 доларів.
А загалом дуже хвилюємося, бо хочемо гідно представити Україну. І щасливі від того, що представлятиме її наш син.