«Жінкам подобається бути слабкими. Я такою бути не вмію»

Щоби стати успішною жінкою, не обов’язково займатися бізнесом. Якщо вас люблять, дарують квіти, кажуть: "Ти нам потрібна", – це вже успіх. Так вважає Тетяна МІНТЕНКО, володарка гран-прі конкурсу "Успішна пані Чернівців-2005". Кому ж, як не цій стильній жінці, знати секрет успіху, про який ми вирішили дізнатися напередодні 8 Березня.
"Після конкурсу навчилася водити машину"
– Як ідуть справи у вашому бізнесі? Чи покращилися вони після конкурсу?
– Спочатку, після конкурсу, я не звертала на це уваги. А ось зараз, коли за місяць буде нова "Успішна пані", я зрозуміла, що у бізнесі є значні результати. І не лише в бізнесі, а й у мені самій. Зокрема я навчилася водити машину. Це було єдине, чого я не вміла робити. Вміла танцювати, грати на фортепіано, шити, в’язати, готувати, мити, любити... А машину водити мені не подобалося. Тепер спокійно їжджу, не боячись того "заліза". Таке невеличке зусилля над собою, мій маленький подвиг. А ще я стала більш відповідальною.
– Як чоловіки ставляться до "найуспішнішої жінки"? Можливо, дещо остерігаються таких?
– Успішні жінки є різні. Мене не остерігаються, тому що моїми найкращими друзями з дитинства були чоловіки. І зараз так само, адже ресторанний бізнес немислимий без цього – основні доходи приносять саме чоловіки. Сильна стать, з якою я часто спілкуюся, відкриває мені душу, серце, і я їх прекрасно розумію. Вони мене не бояться. Головне – це ставлення до людини, вміння її вислухати, дати пораду і не насміхатися. Я цим керуюся.
– Не було жодного випадку, щоби хтось з чоловіків поставився до вашого успіху зневажливо чи навіть образливо?
– Було. І я, звичайно, образилася. Та тему цю відхилила, щоби не загострювати ситуацію. Допоміг мій чоловік, який завжди намагається оберігати мене від подібного.
– Особистому життю робота не заважає?
– Навпаки, сприяє. Ми з чоловіком працюємо разом (у кожного свій ресторан). 24 години на добу не розлучаємося. Я не уявляю цієї справи без чоловіка. Саме він зробив мене такою, якою я є зараз. Я йому вдячна. Бо якщо на думку жінки не зважають, коли жінку топчуть, вона ніколи не стане успішною. А мій чоловік щодня каже: "Таню, ти – найкраща, ти – найсильніша". Він не тільки кохана людина, а й друг, порадник, все, що в мене є.
– Як до вашого успіху ставляться друзі, знайомі? Особливо це стосується жінок: чи не заздрять вони?
– Я навіть не знаю. Ніколи не замислювалася над цим. Кожна людина бачить у комусь те, що може бути в ній. Якщо я не заздрю, не обманюю, то й про інших думаю, що вони такі самі. Мені здається, що всі – чесні, відверті. І якщо навіть у них є якісь погані задуми, то з моїм ставленням до них нашкодити мені майже неможливо. Я завойовую своєю відкритістю, добрим ставленням. А ще – я всім довіряю...
Те, що витримують жінки, чоловікам
не під силу
– Ви дуже сильна жінка. А чи завжди ви були такою?
– Завжди. Звичайно, бути сильною – це важко. Жінкам подобається бути "кицями", м’якими, слабкими. Я такою бути не вмію. Хоча, можливо, інколи і треба бути слабшою.
– А чи плачуть сильні жінки?
– Так, я плачу. Але тоді, коли ніхто, навіть чоловік, цього не бачить: можу прокинутися вночі і тихенько поплакати. Я нормальна, звичайна, чутлива жінка. Часто сприймаю все близько до серця, та показувати комусь свої емоції не маю права.
– А чи часто ви розчаровувалися у людях?
– Можу навіть сказати точну цифру: три рази. До речі, розчарувалася у своїх подругах. Після цього найкращої подруги не маю.
– Як ви вважаєте, хто сильніший: чоловіки чи жінки?
– Жінки набагато сильніші. Те, що вони витримують, чоловікам не під силу. Наших чоловіків треба забавляти, як малих дітей. Їх постійно треба доглядати.
– Який день у вашому житті був найскладнішим?
– У моєму житті дуже багато важких днів. Всього я домоглася сама, власною працею. Після інституту роботи не було, доводилося важко працювати. Одним з найскладніших днів був і минулорічний конкурс. У 36 років поїхати до Донецька на змагання (з Донецька пані Тетяна привезла титул "Пані Романтичність", – авт.), де брали участь молоді жінки – 22-23 роки, було непросто. Я цей конкурс сприймала дуже серйозно, відповідально, адже представляла не просто себе, а Чернівці.
– А який день був найцікавішим?
– Всі дні цікаві. Я сама собі створюю свята. Та найкращі дні – народження дітей (у пані Тетяни двоє синів, – авт). Першого сина народила рано – у 19 років. Мені було цікаво подивитися, яке воно буде. І подивилася. Зараз вони гарні, розумні діти.
– Чи пам’ятаєте ви свої перші зароблені гроші?
– Це було у 9-му класі. Влітку я працювала вихователем у дитячому садочку. Діти мене любили, а я – їх. Я сама ще була дитиною і гралась разом з ними у котиків, песиків: нявкали, гавкали тощо. А коли до мене приходили залицяльники, ми гралися разом.
– Поратися вдома встигаєте? Чи маєте домогосподарку?
– Обожнюю готувати, особливо випікати, адже сама люблю солодощі. Та є один день, коли я не роблю нічого. Це – 8 Березня. У нас склалася така традиція, що цього дня мій чоловік організовує свято не тільки для мене, а й для всього жіночого колективу ресторанів. Коли ми вранці приходимо на роботу, то в обох ресторанах уже накрито столи, на них – найвишуканіші страви. Коли він встигає зробити це сам (адже у ресторанах немає жодного чоловіка, окрім музиканта, який не вміє готувати) – для нас залишається загадкою. Я би хотіла побажати всім жінкам, щоб і їм створювали таке свято хоча би раз на рік. А домогосподарки ніколи не мала і не буду мати, тому що ніхто не помиє вікно так, як це зроблю я.
"Ніколи не можу дозволити собі поводитися непристойно"
– Як найуспішніша жінка Чернівців 2005 року, що ви собі можете дозволити, а чого собі не дозволите ніколи?
– Практично, можу дозволити собі все... купити. Але водночас я цього не можу дозволити, тому що є багато задуманих проектів: там зробити чужим дітям майданчик, там – басейн. У дрібницях собі не відмовляю. Та щодо великих грошей, у мене завжди є якісь плани. Інколи хочеться пожити, як звичайна людина, походити магазинами, відпочити, а не думати про завтрашній день. І найголовніше, що я не можу собі дозволити, – це поводитися непристойно: випити, сказати щось, не подумавши.
– Як успішна пані стежить за собою і хто допогає в цьому?
– Маю перукарку, до якої постійно навідуюсь. А одяг купую у найближчих бутиках.
– Що б ви побажали нашим жінкам напередодні 8 Березня?
– Насамперед хочу привітати всіх з наступаючим святом і побажати, щоби всі-всі жінки були успішними. А успішна жінка – це не обов’язково бізнес-леді. Коли жінку люблять, дарують їй квіти, кажуть: "Ти нам потрібна!", – це успіх. А ще я хочу, щоб кожна наша жінка могла нарешті, не замислюючись, зайти в магазин і купити те, що хоче. Адже ніщо так не допомагає нам позбутися поганого настрою, як покупки, навіть, якщо це дрібнички.