У 20-х роках чернівчани сміялися з журналістів і дівчат на виданні

У Чернівцях любили сміятися завжди. 1922 року у місті навіть виходила сатирично-гумористична газетка "Щипавка". Окрім традиційних анекдотів, до кожного з яких редактор Аркадій Данилевич ("студент філології з вул. Рощ") обов’язково вигадував назву, там містилися думки "фільозофа" (як правило, про жінок) та загадки (чомусь також про жінок). Деякі зі старих жартів у вас, можливо, викличуть лише здивування, а не посмішку, але ж люди сміялися…

Думки фільозофа
(стилістику
та орфографію збережено)

– Журналіст – це таке створіння, яке бреше, щоби жити, а жиє, щоби брехати.
– Не сумуйте, хлопці! Якщо ви ще не дураки, то найдете собі дівчат, які такими вас зроблять!
– Жінка тільки тоді вихвалює красоту другої жінки, коли знаходиться у товаристві третьої, котра завидує першій.
– Якщо жінка хворіє на головний біль - наклади їй чим скоріше новий модний капелюх на голову, і біль пройде в тій хвилині.
– Рости синку, хоч дурний - коби великий!

Загадки
– Яка різниця між фабрикою паперу та виборчою скринькою?
(На фабриці кидають сміття, а з того виходить папір, а у скриньку кидають папір та виходить – сміття).

– Сім років колиши,
Сім років чеши,
Сім років стережи,
А відтак доплати кому,
А би взяв біду з дому.
(Донька на виданні)

– Чим чоловік вище стоїть як звірина?
(Бо він потрафить те саме зробити на двох ногах, що пес на трьох, а кінь на чотирьох.)

– По чім пізнати чернівецького студента?
(На вулиці – по плюванню.
На викладах – по зіванню.
На вечірку – по подертих штанах.
У ліжку – по брудних ногах).

Чернівецькі анекдоти
Осторожний
Хлопець до дівчини:
– Хочете бути моєю женою?
– Ні!!!
– Ну, тоді можу безпечно з вами забавлятися…

Сміливий жидок
Лейба до Іцка:
– Знаєш, який я сьогодні гонор мав? Я розмовляв з самим начальником дивізії!
– Що ти кажеш? А як ти з ним почав розмову і про що розмовляли?
– А я таки собі по просту стрітив його на вулиці і кажу: "Здрастуйте, пан начальник!" А він мені: "Пашол вон, єврейськая морда!"

Бідна дитина
– Івасику, кого би ти хотів цього разу – братика чи сестричку?
– Мамусю, цей раз волів би маленького котика…

Хочу бути певним
Жінка телеграфує до свого чоловіка: "Теща померла. Забальзамувати, спалити чи поховати?"
За день отримує відповідь: "Забальзамувати, спалити і поховати – хочу бути певним".