Як змінити професію після 30-ти: ризики, виклики та перешкоди

Фото: glavcom.ua.

Буває, що ви моментально обрізали каре чи якось нестандартно змінили стиль вбрання? Для таких змін потрібен поштовх: розрив стосунків, втрата стабільності, криза… А з чим стикається людина, яка змінює роботу? Ризики, виклики та перешкоди зміни зайнятості molbuk.ua вирішив дослідити в цьому матеріалі.

Чому люди бояться змінювати професію

Практична психологиня Марина Діденко у матеріалі для robota.ua розповіла про кілька ключових чинників, чому люди не змінюють зайнятість:

шкодують про роки, вкладені в поточну кар'єру;

бояться осуду;

лякаються фінансових втрат;

бояться втратити ідентичність, адже звикли асоціювати себе з "менеджером", "бухгалтером" чи "лікарем".

Як наважитися на зміну зайнятості?

Практикуючий психолог Аліна Константинник із Чернівців зазначає, що перш ніж звільнятися і кардинально змінювати професію, людині варто поставити собі три запитання:



Фото: Аліна Константинник.


Чого я насправді хочу?

Це справді бажання змінити професію чи просто втома від теперішньої роботи?

Я хочу займатися новою справою професійно чи мені це просто подобається як хобі?

Фахівчиня пояснює, що хобі може приносити задоволення. Натомість професія потребує часу, дисципліни, відповідальності, навчання та великої кількості енергії.

"Важливо не романтизувати сам процес зміни, – розповідає Аліна. – Нова професія не обов’язково одразу щодня приноситиме задоволення. Будуть моменти втоми, невпевненості, помилок. Важливо зрозуміти: чи готові ви любити не тільки результат, а й сам шлях до нього?"

За словами психологині, зміна професії будується на:

готовності відстоювати своє бачення;

можливості обирати: жити за чужим сценарієм чи будувати власний;

розумінні, скільки часу займе навчання;

знанні того, де ви можете практикуватися та отримувати перший дохід;

дозволі собі бути початківцем.

"У 30+ ми часто думаємо, що вже "повинні" все вміти, –зауважує фахівчиня. – Але коли людина змінює професію, вона знову проходить етап, де чогось не знає, помиляється, ставить запитання, вчиться і порівнює себе з тими, хто вже багато років у цій сфері. Це може бути дуже болісно для самооцінки. Тому я б запитала себе не тільки: "Чи вистачить мені сміливості?", а й "Чи дозволю я собі не бути ідеальною на старті?"".


За словами чернівчанки, найважливішим є наявність людини, яка буде поруч: партнера, друга, подруги, наставника або психолога.
"Головне питання тут не "Чи не пізно мені змінювати професію?", а "Скільки ще років я готова прожити в житті, яке вже перестало мені підходити?"".



Чернівчанка Марʼяна Богдан втомилась жити за сценарієм "дім-робота-дім". Вона кардинально змінила спеціальність після 30-ти: не просто перекваліфікувалася у межах свого напряму, а з фахівчині в інженерно-будівельній сфері стала фотографинею.


Фото: Марʼяна Богдан.

До зміни професії Марʼяна працювала в університеті викладачкою. Каже, що довго наважувалася звільнитися. Поштовхом стала потребa забезпечувати свою родину, а основним фактором піти з роботи – низька заробітна плата.

"Підштовхнуло розуміння, що мені вже 30+, а я досі не знайшла себе і не можу забезпечити сімʼю в такий непростий для України час, – ділиться Марʼяна. – Також отримала величезну підтримку з боку сімʼї та друзів. Перше навчання оплатила найкраща подруга – це про рівень віри в те, що я роблю. Це дуже цінно для мене".

Досвід із попередньої професії може стати перевагою

Опановуючи фах фотографа, Марʼяна використала вже наявні знання. Від першої роботи знадобилися навички креслення, бачення перспективи та 3D-моделювання.

"Бачу картинку як інженер, – зазначає чернівчанка. – Раніше думала, що це мій недолік, але зараз розумію, що в цьому якраз моя перевага".


Фото авторства Марʼяни Богдан.

Жінка любила фотографувати ще зі студентських років – придбала камеру на третьому курсі, але тоді не вірила, що зможе працювати в цій сфері. Упродовж років вона активно навчалася й проходила курси, пробувала себе в різних напрямах: від прямих продажів до програмування.


Фото авторства Марʼяни Богдан.

"Шлях був дуже складним, аби усвідомити, чого я насправді хочу, – зазначає жінка. – Колись думала, що моя стихія – жіночі портрети. Обожнюю знімати дівчат. Але з часом задумалася про те, що хочу спробувати все. Мені цікаві репортажна, спортивна, сімейна зйомки. Коли знімаю, не відчуваю часу, просто отримую задоволення від самого процесу".


Фото авторства Марʼяни Богдан.


Марʼяна Богдан зазначає, що перехід на нову роботу приніс багато задоволення та відчуття самоствердження. Однак це ще й клопіткий процес. Вона розповідає, що їй довелося ґрунтовно проаналізувати свої вподобання, а далі –активно зайнятися самоосвітою.


Фото авторства Марʼяни Богдан.

"Порадила б йти у школу фотографії або шукати наставника, який повністю проведе від початку до кінця, – розповідає жінка. – Сама маю таку людину. Насправді вчуся постійно, аналізую ринок, дивлюся на відомих фотографів".

З чого почати зміну професії

Видання "РБК-Україна", посилаючись на дослідження психологів, радить діяти покроково. Перед зміною зайнятості рекомендують:

Провести внутрішній аудит: запитайте себе, чи те, чим ви займаєтеся, дає вам енергію, чи висмоктує її до краплі.

Протестувати нішу безоплатно: пройдіть вечірні курси, займіться підробітком чи фрілансом у вихідні.

Пошукати "своє" ком'юніті: орієнтуйтеся на досвід людей, які вже ризикнули змінити зайнятість.

Змінити професію можна і після 50-ти

Едуард Панов переїхав до Новоселицької громади із зони бойових дій і був змушений швидко шукати роботу. Він змінив професію у 50+. Раніше чоловік понад десять років працював оператором цехів для приготування кормів у тваринництві.

Чернівецький обласний центр зайнятості скерував Едуарда в програму "Досвід має значення", яка допомагає людям віком 50+ знайти роботу. Чоловік пройшов стажування та став формувальником ручного формування на виробництві цегли.
Тож тим, хто змінює роботу, не варто відмовлятися від візиту до центрів зайнятості. Державні програми та гранти (особливо для ветеранів та їхніх родин) можуть стати хорошим стартом для початку власної справи.

Які труднощі можуть виникнути після зміни професії

Після подолання фундаментальних страхів та аналізу потреб ринку праці людина, яка шукає нову роботу, може зіткнутися з низкою викликів:

психологічні бар'єри: криза ідентичності, синдром самозванця;

соціальні труднощі: ейджизм, опір найближчого оточення.

Дослідження, опубліковане в міжнародному виданні Sage Journal, доводить, що успішність і психологічне благополуччя після зміни кар'єри напряму залежать від наявності фінансової подушки або бодай підтримки людей, які можуть фінансово підстрахувати. Як у випадку з Мар’яною, таким рятівним колом стали її подруга та родина.

Варто розуміти, що вихід із зони комфорту – це не втрата стабільності, а початок нової історії. А в часи війни та нестабільності зміна зайнятості є не необдуманим ризиком, а критичною необхідністю.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram