DataLife Engine > новини / Новини Чернівців / Новини України > «Хочу допомогти військовим»: на Буковині жінка шиє маскувальні костюми для ЗСУ

«Хочу допомогти військовим»: на Буковині жінка шиє маскувальні костюми для ЗСУ


У селі Чагор волонтерка Галина Верстюк самостійно вже встигла пошити понад 20 маскувальних костюмів, плащів-наметів та кілька прапорів для військових.

‒ Мої батьки були кравцями, тому вміння шити одяг передалося від них. Маю дві швейні машинки для цього, є одна старенька, ще на педальках. Інша більш сучасна, працює від електрики. До початку війни я на замовлення шила халати для медсестер. Мій номер телефону ніколи не змінювався, тому якщо у селі комусь щось потрібно було покроїти чи зшити, одразу зверталися до мене, ‒ розповідає Галина Верстюк кореспондентці molbuk.ua

{reklama}

Галина каже, що від початку війни люди дедалі менше звертаються до її швейних послуг. Хоча за улюблену роботу жінка бере малі кошти, щоб вистачало лише на прожиття.



Коли ж до Галини звернулася волонтерка з Чагорської громади з проханням допомогти пошити костюми для військових, жінка відразу погодилася.

‒ В одній зі шкіл нашого села відкрився пункт, де всі охочі шиють одяг для військових. До мене зателефонувала місцева волонтерка Наталія Степанівна з пропозицією долучитися до них, і я з радістю вирішила їм допомогти, – каже Галина Верстюк. – Працюю вдома, через стан здоров’я працювати щодня не можу. Волонтери мені привозять потрібну викроєну тканину для костюмів, плащів, а я працюю, в міру своїх сил.
Кравчиня вже пошила 21 маскувальний костюм.

‒ Сьогодні потрібно допомагати всім, чим можеш. Я вмію шити, то чому відмовляти людям, а особливо військовим. Мені це подобається, і я знаю, що цією справою роблю внесок у спільну перемогу, ‒ зазначає Галина.

Навіть попри відключення електроенергії, пані Галина продовжує працювати заради нашої армії. Коли у жінки немає світла, в пригоді стає лампа на батарейках і ручна швейна машинка "Чайка".

‒ На ручній швейній машинці працювати важче. Щоб пошити один маскувальний костюм, мені потрібно півтори години працювати на "Чайці", а на електричній швейній машинці – всього пів години, ‒ зазначає Галина. – Але зупинятися не планую, хочу допомагати військовим, щоб вони швидше вернулися до сімей, щоб настала довгоочікувана перемога…

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram



Повернутися назад