«Людей мало, все зачинене»: комунальник із Чернівців розповів про поїздку до Миколаєва - фото

Наприкінці жовтня два десятки наших комунальників побували на відбудові понівеченого російськими обстрілами Миколаєва.

Наших працівників відрядили відновлювати інфраструктуру міста на прохання міського голови Миколаєва Олександра Сєнкевича, йдеться у публікації "МБ" від 10 жовтня, пише molbuk.ua

{reklama}

Відразу після його звернення влада Чернівців доручила керівникам комунальних підприємств сформувати команду добровольців. Зголосилася 21 людина.

Робота виявилася доволі напруженою, адже практично щодня там щось "прилітало", розповідав у соцмережі начальник "Міськсвітла" Андрій Шалєєв, публікуючи фото понівеченого будинку з вибитими шибками:



"Результат сьогоднішнього прильоту... 15 будинків навколо одного. А таких "прильотів" сьогодні було чотири. І так майже щодня... Зранку було ще кілька гучних вибухів. Кляті рашисти розвалили школу. Дуже чітка робота комунальних служб під час ліквідації, чітка координація і взаємодія. Не вистачає робочих рук. Наші хлопці працюють майже без відпочинку".



Наразі бригада вже повернулася додому. За роботу в Миколаєві людям виділять премії з фонду соціально-економічного розвитку Чернівецької громади.

"Ракета влучила у будівлю неподалік"

Про перебування у Миколаєві розповів "МБ" працівник "МіськШЕП" Сергій Верніковський. 64-річний чоловік – родом із Сіверодонецька. Мав там свою фірму. Війна застала його в Одесі. Повертатися додому сенсу не було, адже місто обстрілювали. Тож вирішили їхати на батьківщину дружини Сергія Івановича – до Чернівців.



Тут чоловік не хотів сидіти склавши руки, адже треба за щось жити. Був готовий взятися за будь-яку роботу. Звернувся до центру зайнятості, де його скерували до МіськШЕПу. Тож із квітня працює асфальтобетонником. Дуже сумує за рідним містом і мріє, щоби Україна швидше перемогла, війна закінчилася і можна було їхати відновлювати Сіверодонецьк. Наразі ж вирішив взяти участь у відбудові Миколаєва, в якому бував багато разів.

"Коли запропонували їхати до Миколаєва, я відразу погодився, – розповідає Сергій Верніковський. – Розумів, що це необхідність, адже там не вистачає робочих рук. При цьому місто мужньо протистоїть ворогу. Завжди був переконаний, що Україна – це єдине. Сіверодонецьк, Чернівці, Миколаїв – усе це українські міста. І за всіх них болить. Я часто приїжджав до Миколаєва і пам’ятаю його мирним, затишним. А зараз боляче дивитися на ті розбиті будинки, готелі, школи…

Першої ночі, коли ми приїхали, нас поселили у дитячому садку. Тоді були два "прильоти". Ми бачили яскраві спалахи, будівля аж здригалася. Вранці виявилося, що це трапилося за півтора кілометра від нас. Ракета влучила в державну будівлю, другий поверх був повністю розвалений. Нас "кинули" на прибирання. Уламки будівлі, кондиціонери, меблі – усе це дуже сумно було розбирати.
Наступного дня нас поділили на бригади. Кожна мала свою ділянку роботи. Одні зашивали плитами вікна у будинках, щоби їхні мешканці не змерзали з настанням холодів. Ми за допомогою підіймача обкладали мішками з піском восьмиметровий пам’ятник Небесній Сотні, щоби його не пошкодило. На це знадобилося чотири тисячі мішків. І ще багато чого робили".

"Там постійно щось бабахкає"

Миколаївці були щиро вдячні бригаді з Чернівців.

"Люди були задоволені нашою роботою. Дякували, що ми приїхали і допомагаємо, як можемо", – каже Сергій Іванович. – Миколаїв зараз має дуже гнітючий вигляд. Мало людей, машин на вулицях. Натомість їздить військова техніка, перевозять БТР-и.
Відчувається, що місто прифронтове. Залишилися переважно старші люди. Молоді практично не бачив. Дуже багато виїхало: хто – за кордон, хто – на захід України. Місцеві кажуть, що залишилася менш як третина населення. Ввечері вікна в будинках світяться лише де-не-де. Більшість магазинів, закладів харчування, салонів зачинена. Хотів підстригтися, проте не знайшов жодної перукарні – всі зачинені. Повне запустіння…"

Через це гостро відчувається різниця між Чернівцями та Миколаєвом.

"Тут – життя, рух, люди бігають, щось роблять. Там цього немає. Там постійно стріляють, падають ракети, всюди бабахкає. За десять днів нашого перебування в Миколаєві була лише одна спокійна ніч. А так зазвичай – по два, чотири, шість прильотів… Там небезпечно", – каже.

Коментар:
Олександр Сєнкевич, міський голова Миколаєва:

"Нам не вистачає робочих рук"

"Дякуємо вам за допомогу. Ви самі бачите, що тут у нас відбувається. Ми маємо достатньо ремонтних матеріалів, а от робочих рук дуже не вистачає. У Миколаєві, крім чернівчан, працювали вже хлопці з Івано-Франківська, Одеси, Житомира. Планують приїхати з Рівного та інших міст. Усі допомагають".
























Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber |