Місцеві вибори: як правильно заповнювати бюлетені

22 липня в офіційному парламентському виданні був опублікований та згодом набув чинності Закон, що вносить зміни до Виборчого кодексу. Тож за кілька місяців до місцевих виборів ми отримали оновлене виборче законодавство, яке, зокрема, нам як виборцям принесло виборчі бюлетені нової форми.

Як правильно заповнювати бюлетені нової форми пояснює "Опора".

Як розібратися з цими новими бюлетенями? Що ще треба ставити окрім галочки чи хрестика, і де саме?

Нова форма виборчих бюлетенів зустрінеться там, де виборці обиратимуть депутатів міської, селищної чи сільської ради, якщо в їхній територіальній громаді 10 тисяч і більше виборців (не мешканців у населеному пункті, а саме зареєстрованих виборців). Також такий бюлетень матиме кожен виборець для голосування за депутатів районних рад і ще один - для голосування за депутатів обласних рад. Такий бюлетень треба “читати” по горизонталі: ліворуч буде перелік партій, посередині два квадратики для позначок, а праворуч - пронумерований перелік кандидатів від цієї партії. Спочатку обираємо партію та ставимо “галочку”, “плюсик” чи будь-яку іншу позначку в першому квадраті для волевиявлення за партію, а до другого квадрату вписуємо номер кандидата, якому хочемо допомогти піднятись у відповідному територіальному списку своєї партії. Вносити цифри для голосування за кандидата треба буде дуже уважно. По-перше, бажано внести максимально точний номер, який зазначено поряд з його прізвищем (наприклад: не 6, а 06; не 1, а 01 тощо). По-друге, цифри необхідно вносити у другий квадратик для позначок, який розкреслено у виглядві трафарету (наприклад: раніше так писали індекси на листівках та поштових конвертах в Україні).

Чи всі виборці в країні зіштовхнуться з новими бюлетенями?

Так. Бо якщо виборець живе навіть у маленькому селищі, де обиратиме депутатів до селищної ради за багатомандатною виборчою системою за допомогою бюлетеня доволі звичної форми (ліворуч прізвище кандидата та інформацію про нього, праворуч - клітинка, де ставити позначку на його підтримку), то до районної та обласної ради він обиратиме кандидатів за пропорційною системою із відкритими списками, а отже отримає бюлетень нової форми (ліворуч - назва партії та першого номера у єдиному районному чи обласному списку цієї партії; посередині дві клітинки, в одній з яких треба поставити позначку, а в сусідній з нею трафаретом вписати цифри; праворуч - перелік кандидатів від кожної з партій з номерами, які треба вписувати в трафарет).

Навіщо взагалі так ускладнювати життя виборцям з цими трафаретами? Для чого треба ці відкриті списки? Що це взагалі таке?

Звісно, нова система дещо складніша за попередню. І не тільки для виборців, яким необхідно навчитись користуватись новими бюлетенями, а й для членів комісій, які будуть рахувати бюлетені, а також для кандидатів та партій, які балотуватимуться, бо треба врахувати багато нових моментів під час організації своїх агітаційних кампаній. Але пропорційна система із відкритими списками - це можливість для виборця дійсно впливати на партію. Таким чином, окрім того, що відповідальний виборець має ознайомитись із програмою партії та обирати ту, яка найбільше відповідає його власним переконанням з тих чи інших питань, тепер виборець також може вплинути на те, хто саме з партії потрапить до відповідної ради. Тобто звична практика “кіт у мішку”, коли партія постійно рекламувала свою першу п’ятірку, а далі до списку міг потрапити хто завгодно, навіть ті, хто неформально “купив” собі прохідне місце у списку. А зараз - саме виборець може вплинути на те, хто під брендом партії увійде до відповідної ради.



Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram