Як допомогти собі при емоційному вигорянні і перевтомі: відповідь психолога

На прийомі у психолога часто можна почути схожу історію від абсолютно різних людей: "Я успішна людина. У мене робота, сім'я, гарна освіта. Все, як треба. Я досяг багато чого, але звідки у мене апатія і відчуття спустошеності?

Спочатку створення бізнесу був ентузіазм, а зараз мені нічого не хочеться, хоча все успішно розвивається. Що зі мною не так?".

{reklama}

Емоційне вигоряння – це стан втоми і апатії на тлі хронічного стресу, що переходять в розчарування, цинізм і огиду. Синдром може торкнутися будь-якої людини незалежно від віку, соціального статусу. В Україні, згідно з останніми статистичними даними, 57% найманих працівників відчувають емоційне виснаження і внутрішню спустошеність, 82% відчувають почуття розгубленості і емоційну байдужість, 70% не бачать сенсу у своїй діяльності.

Що ж насправді з нами не так? Чому вичерпується енергія? Що робити, коли не хочеться нічого робити: змушувати себе або залишити роботу?

Симптоми емоційного вигорання на роботі

Емоційне виснаження як почуття спустошеності і втоми, викликане власною роботою.

Деперсоналізація як цинічне ставлення до праці та об'єктів своєї праці.

Редукція професійних досягнень як виникнення почуття некомпетентності у своїй професійній сфері, усвідомлення неуспіху в ній.

Психолог В'ячеслав Халанський поділився простими рекомендаціями, як допомогти собі при емоційному вигорянні, хронічному стресі та перевтомі:

Вчіться зупинятися

Слідкуйте за харчуванням

Дбайте про цінності

Дивіться навколо і помічайте життя

Пийте багато води

Прогулюйтеся не менше 30 хвилин на день

Вчіться бути щасливим/щасливою. Радійте малому в житті.

Є така англійська приповідка: all work and no play makes Jack a dull boy (від однієї роботи без розваг засумує і Джек). У нашій культурі її аналог: чергуй справу з відпочинком, проживеш століття з веселим. Пам'ятайте про те, що робота подібна до вогню: зігріває, але також може заподіяти біль і рани. Як ви можете подбати про себе? Чи робите ви те, що по-справжньому цінне для вас? Коли останній раз у вас була повноцінна відпустка?