Чи можна їжу запивати водою: гастроентеролог розвіяв найпоширеніші харчові міфи

Наука про харчування стрімко розвивається разом із іншими медичними науками. Багато уявлень та тверджень минулого століття піддаються нищівній критиці, або безповоротно спростовані і забуті.

Можна скласти довгий список таких міфологічних уявлень.

Гастроентеролог Олег Швець, розібрав найпопулярніші харчові міфи/







Аргументи прихильників:

Щоденне споживання супу, борщу або іншої першої страви убезпечує від розладів травлення

Контраргументи та спростування:

Майже всі кухні світу пропонують варіанти гарячих перших страв. Більшість людей є поціновувачами смачних супів, які одночасно постачають основні поживні речовини при помірній калорійності. З огляду на це супи включають у плани харчування, які спрямовані на контроль ваги.
Разом з тим, перелік інгредієнтів та їхня кількість робити перші страви корисними для здоров’я. Більше овочів, менше насичених жирів та солі – важливі правила для забезпечення користі супів.
Чи має регулярне споживання першого визначальний вплив на фізіологію травлення? Переконливих наукових даних на підтвердження цього дотепер не отримано. Аналогічно, лишаються недостатньо обґрунтованими твердження про те, що відсутність супу у вашому щоденному меню може збільшувати ризик захворювань шлунково-кишкового тракту.





Аргументи прихильників:

Рідина розводить шлунковий сік, зменшуючи концентрацію ферментів, внаслідок чого погіршується перетравлення їжі

Контраргументи та спростування:

Направду, шлункова секреція адаптується до характеру їжі, яку ми споживаємо. Кількість соляної кислоти і ферментів змінюється в залежності від консистенції їжі. Дивно, що одні і ті ж "спеціалісти" забороняють запивати їжу водою і рекомендують регулярно їсти рідкі страви.
Запивати чи не запивати їжу є справою індивідуальної звички та уподобання. Ця звичка істотно не впливає на фізіологію травлення. Натомість, пити під час їди може бути корисно для уповільнення споживання їжі. Менша швидкість пов’язана із повільнішими насиченням та меншою кількістю спожитої їжі.
Це може стати у нагоді людям, які намагаються позбутися зайвих кілограмів.





Аргументи прихильників:

Гостра та кисла їжа спричинює зростання кислотності шлункового соку, подразнення слизової оболонки та її пошкодження у вигляді ерозій та виразок

Контраргументи та спростування:

Висока кислотність шлункового соку є нормою і забезпечує знешкодження небезпечних патогенів, які надходять з їжею. Кислота також допомагає розпочати процес травлення. Слизова оболонка шлунку надійно захищена від кислотної агресії низкою ефективних факторів.
За певних умов, найчастіше внаслідок інфікування бактеріями Helicobacter pylori або вживання протизапальних фармакологічних засобів, захисна спроможність слизової оболонки значно зменшується. У таких випадках існує високий ризик появи запалення та пошкодження клітин внутрішньої оболонки шлунку.
Гостра та кисла їжа не спроможна порушити захист від кислотної агресії власного шлункового соку і не розглядається в якості причини виникнення гастриту та пептичної виразки шлунку або дванадцятипалої кишки.





Аргументи прихильників:

Свіжі овочі та фрукти провокують загострення та посилення симптомів запальних та функціональних розладів травної системи

Контраргументи та спростування:

Найважливішим поживним компонентом рослинної їжі є харчові волокна. Вони є основним паливом для кишкових бактерій та забезпечують потрібний баланс мікробіому кишечника. При гострому запаленні або за наявності виражених функціональних симптомів доцільно тимчасово обмежити споживання харчових волокон.
Водночас, клітковина (харчові волокна) присутня як у сирих, так і у приготовлених рослинних продуктах. Її кількість має бути розумно обмеженою допоки симптоми не будуть взяті під контроль.
Поза загостренням доцільно повернути овочі, фрукти та ягоди у щоденне меню у достатній кількості у свіжому та приготованому вигляді для годування дружніх бактерій, які мешкають у нашому кишечнику, приносячи користь здоров’ю цілого організму.





Аргументи прихильників:

Дорослі люди не переносять лактозу, тому у кишечнику виникають гнильно-бродильні процеси, які спричинюють загальну інтоксикацію

Контраргументи та спростування:

Частина дорослих людей (близько 20%) дійсно має меншу продукцію ферменту лактази, що відповідає за перетравлення лактози у тонкому кишечнику. Внаслідок цього, при споживанні значної кількості молочних продуктів (більше склянки молока за один прийом) неперетравлена лактоза потрапляє у товсту кишку. Там вона ферментується бактеріями із утворенням кишкових газів та може провокувати діарею.
Люди з непереносимістю лактози відчувають значний дискомфорт від великої кількості молочних продуктів. Обґрунтовані рекомендації засновані на обмежені порцій молочних продуктів, але без повного їхнього виключення з дієти. Продовження споживання йогуртів і домашнього сиру сприяє більшій кількості біфідобактерій у складі мікробіому, що, в свою чергу, поліпшує переносимість лактози.
І нарешті, генетичні тести не виявляють непереносимість лактози. Про неї говорить виключно поява нудоти, болю, здуття живота і діареї при споживанні надмірної кількості лактозовмісних продуктів.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram