«Думав, що вже не здатен бути актором»: Олексій Надкерничний уперше вийшов на сцену після повернення з передової

"Я повернувся" – із цією реплікою після довготривалої професійної перерви вийшов на сцену ветеран війни Олексій НАДКЕРНИЧНИЙ.

24 лютого 2022 року Олексій мобілізувався. Він пройшов найгарячіші напрямки: Миколаївський, Херсонський, Луганський, Донецький і Харківський.

У 2023 році після поранення та тривалої реабілітації чоловік повернувся до театру. Спершу працював помічником директора, а згодом грав у виставі-екскурсії "Фельнер і Гельмер презентують". Минулого місяця актор зіграв свою першу повноцінну роль після повернення з фронту у комедії "Шалений день, або одруження Фіґаро". Підготовка тривала понад три місяці.

Про це йдеться в публікації "МБ".

"Ці спогади – на все життя"

Олексій зізнається, що повернення до цивільного життя було надзвичайно складним. Каже, що знайшов себе на війні, а от знову відчути себе актором – потребувало часу й зусиль. Адаптуватися допомогла сім’я – діти та дружина Люсьєна, актриса театру.

"Завдяки директору Івану Бутняку я повернувся до театру поступово – спершу працював помічником директора. Це дало змогу трохи призвичаїтись. Адже на фронті я вчився керувати не лише іншими, а й самим собою", – розповідає актор.

Хоча страху перед сценою не було, Олексій зізнається, що в нього зникло звичне відчуття хвилювання перед виступом: "Цей адреналін, який раніше надавав особливого драйву, просто зник. І це мене лякало. На війні відчуття були набагато сильнішими, і, можливо, саме вони врятували мені життя".

Він додає, що процес адаптації ще триває: "Не знаю, коли настане повноцінне "перемикання". Побувавши там, ти вже не зможеш просто відсторонитися. Продовжуєш аналізувати й думати про все, що відбувається там.

Ці спогади, напевно, на все життя, і з ними треба вчитися співіснувати. І адаптація... Завжди всі питають про адаптацію. От як вона відбувається? Ніяк. Просто ми вчимося згодом жити в соціумі. Коли тільки повернувся, це було нереально. Думав, що не вилізу з тієї ями. Але поступово рухаюся. Перший крок вже зробив. Хоча на початку репетиції в мене були величезні сумніви. В деяких моментах хотів навіть кинути все, сказати: "Дякую, ні". Думав, що вже не спроможний бути актором, зіграти комедію… Можливо, трагедію якось легше було б".

"Найстрашніше, що чув: люди втомилися від війни"

Після повернення Олексій разом із директором театру ініціював створення окремої зони у глядацькій залі для ветеранів.

"Тоді, мабуть, я ще сам потребував допомоги. А зараз відчуваю готовність реалізовувати цей проєкт", – каже актор.

Олексій розповідає, що його побратими, які ніколи не бували в театрі, тепер відвідують майже кожну виставу. Він називає це своєрідною терапією.

"Навіть коли захворів і не міг говорити, коли були проблеми з координацією, я змушував себе працювати. Повертав сценічну мову, вокал. І досі не зупиняюся", – каже актор.

А от на запитання, як цивільні можуть допомогти фронту, відповідає просто: "Допомога – це не лише про гроші. Ходіть на акції, долучайтесь до волонтерських ініціатив. Найстрашніше, що я чув: люди втомилися від війни... Байдужість – ось що справді нас нищить".



Нагадаємо, що раніше ми писали: У Чернівецькому драмтеатрі – прем’єра: чому варто відвідати пікантік-комедію про одруження Фіґаро

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram