Психологиня з Чернівців підтримує дітей, які пережили війну та втрати

Війна залишила шрами не лише на карті, а й у дитячих серцях. Тисячі дітей в Україні стали вимушеними переселенцями. Вони опинились у нових школах, містах, реальностях. Як допомогти їм адаптуватися? Чернівецька психологиня Олена Топало розповідає про ефективні підходи та силу арт-терапії в роботі з травмованими дітьми, які були змушені залишити свої домівки.

З якого моменту ви почали працювати з дітьми внутрішньо переміщених родин?

Ще з 2022 року, коли почалась повномасштабна війна. Тоді я працювала у ліцеї, де вже були діти з окупованих територій, діти, які пережили втрати або мали посттравматичний синдром. Особливо це проявлялося під час повітряних тривог: деякі діти дуже яскраво й болісно реагували.
Був хлопчик, у якого загинув брат, а потім – батько. Інший випадок – двоє братів, один накрив собою іншого, щоб врятувати. Це діти з-під Харкова. Таких історій немало.

Які саме техніки використовуєте у роботі з дітьми?

Основним методом для мене є арт-терапія. Це спосіб допомогти дитині висловити те, що важко сказати словами. Хтось ліпить з глини, хтось малює, хтось складає історії чи вибирає картинку, яка відображає його почуття. Малювання допомагає розповісти про внутрішній стан. Глина або пластилін дають змогу зняти напругу через руки. У піску діти будують сцени, що часто показують, що їх турбує. Існують також картки з зображеннями – кожна дитина бачить у них щось своє, і це відкриває її глибинні емоції. Метафоричні картки – дуже дієві. Одна й та сама картинка може викликати різні асоціації. Для когось – це радість, для іншого – смуток. Це допомагає дістатися до несвідомого.
Кожна дитина – це окрема історія, і не буває однакових випадків. Інколи ще до початку заняття видно, що дитина втомлена, напружена чи просто не готова до жодних активностей. В такі моменти розумію – потрібно інше.
Іноді діти малюють те, що не можуть сказати. Малюнки на тему "Моя сім’я" чи "Три дерева" показують більше, ніж слова. Вони розповідають, хто поруч, кого не вистачає, до кого хочеться повернутися. Це – своєрідна мапа втрат, любові й надії.

Якою мовою говорить дитяча травма?

Будь-якою. Це може бути плач, тиша, агресія. Головне – помітити зміну. Дитина була активна – стала замкнена. Була спокійна – раптом вибухає емоціями. І навпаки. Це сигнали. Важливо не лякатися, а слухати.
Дорослий стан – дитяче дзеркало

Що найбільше спостерігається в психоемоційному стані дітей зараз?

У дітей дуже висока фоново-перенесена тривожність. Вона тягнеться від батьків, які самі в стресі – через невизначеність, втрати, постійні переїзди. Деякі родини переїжджали з Луганщини до Харкова, потім за кордон, а тепер – назад. Ця виснаженість і страх за майбутнє дуже відчуваються в дітях.

Можна жити в безпечному місці, але якщо дорослі виснажені, тривожні, злі – дитина це вбере. Рекомендую батькам наповнювати себе ресурсами, говорити про свої емоції. Не просто мовчати, а пояснити дитині: "Я переживаю, бо не знаю, як буде далі", або "Я хвилююся, як ти адаптуєшся в новій школі". Дитина тоді розуміє, що з нею все добре – проблема не в ній.

З якими викликами стикаються діти, які виїхали за кордон?

У дітей може спостерігатись подвійне навантаження: вони вчаться у школі нової країни і паралельно – в українській онлайн, бо не знають, чи повертатимуться. Це дуже виснажує. Це створює відчуття ізоляції, і багато з них починають шукати підтримку у віртуальному просторі. Соцмережі стають своєрідною віддушиною. Важливо не забороняти дитині цей контакт, а скерувати його в корисне русло. Наприклад, моя дитина дивиться відео, як щось малювати або ліпити, і тут же починає творити. Так телефон не просто "краде" час, а стає інструментом для самовираження і розвитку.

Що є основою у вашій роботі з дітьми?

Це любов і прийняття. Психолог не може допомагати, якщо не любить дітей. Я кажу дітям: "Ти – нормальний. Я тебе приймаю. Я рада бути з тобою".
"Я не тримаюсь за жоден сценарій. Головне – бути чуйною до того, що дитині потрібно саме зараз", – каже Олена Топало.

Авторка: Людмила Кушнір

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram