«Ми разом і сміємося, і плачемо»: ветеран війни з Миколаєва знайшов своє кохання в Чернівцях

Андрій ІЛЬЇН і Надія ШТЕФАНЮК уже рік разом. Їх познайомив спільний друг, коли Андрій проходив реабілітацію у Вашківецькій лікарні. Андрій родом з Миколаєва. Він – ветеран війни. Через поранення втратив ногу. Сьогодні чоловік уже має нову професію – виготовляє протези на одній із фірм у Чернівцях. Надія – чернівчанка. Працює заступницею директора пекарні. Крім того, жінка й сама полюбляє готувати випічку.

Своєю історією пара поділилася з "МБ".

{reklama}

"Нудно робити пропозицію, коли нікого немає"

Про першу зустріч Надія, сміючись, згадує: "Він дуже балакучий. Ми сиділи, а він усе щось розповідав і розповідав".

— Вона мені просто одразу сподобалася, – тримаючи за руку кохану, додає Андрій.

Уже за місяць після знайомства вони почали зустрічатися.

Спершу переписувалися, потім Надія приїхала провідати Андрія в лікарню. Жінка розповідає: "Коли повернулася додому, зрозуміла, що мені так порожньо без нього – надто мало побули разом. Він тим часом приїхав на таксі з Вашківців до мене в Чернівці. Напевно, відтоді ми й не розлучалися.

— Ми разом і сміємося, і плачемо, інколи сваримося, бо в побуті різне буває. Проте нам точно не буває нудно одне з одним, – додає чоловік.

Освідчився коханій Андрій на початку лютого цього року. Подія була урочистою: усе сталося на презентації календаря, присвяченого ветеранам війни. Андрій згадує: "Подумав, що нудно освідчуватися, коли нікого немає. А тут і друзі, і фотографи. Надійка ж узагалі не здогадувалася, що відбувається".



Сміючись, жінка каже: "А я ще й тоді з роботи запізнювалася. Усе було дуже зворушливо. Обоє хотіли плакати, а я намагалася стримати сльози, щоб не зіпсувати макіяж".

З датою весілля пара ще не визначилася, проте своє майбутнє планує в Чернівцях. Наречені кажуть, що хочуть нарешті придбати власне житло.

"Не думала, що знову матиму стосунки"

Обоє мають дітей від попередніх шлюбів. Донька Надії старша, тому час від часу доглядає за молодшою.

— Андрій у дворі нікого не знав, а я там живу вже 10 років. Якось виходимо з дому, а він то з однією людиною вітається, то з іншою. Навіть я не всіх знаю. І його донька, якій п’ять років, так само з усіма за руки вітається, – розповідає жінка.

На це Андрій каже: "Я близько трьох років жив сам. Зараз мені затишно: у мене є сім’я, я знаю, що хтось мене чекає вдома, мені хочеться туди повертатися".

Надія жартує, що тепер у її житті з’явилася радість і трохи більше прання. "Після першого шлюбу я не думала, що знову матиму стосунки, але ж все-таки хочеться жити й любити", – зізнається вона.

Обоє полюбляють проводити вечори за переглядом фільмів. Кажуть, що планують піти в кіно на "Ліло і Стіч", адже мають парні татуювання з персонажами цього мультика.



"Ми збираємося всією сім’єю та їздимо до Надиних батьків", – каже Андрій.

"Вдома іноді танцюємо, а моя дитина з цього всього відео робить. Каже: "Якщо у вас сумно, то ходіть до нас". Ми хочемо разом веселитися та жити це життя разом", – каже жінка.



Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram