Невідома Буковина: на горі Цецино колись був «Гуцульський музей»

Цецинська гора оповита давніми легендами про таємничі підземелля і скарби, сховані в її нетрях. Ця місцина старша за місто Чернівці на 13 років і 10 місяців.

Про це йдеться у книзі "CZERNOWITZ: історичні вулиці, будинки та видатні особистості" (автори Леся Щербанюк, Ігор Мельник, Олег Любківський), пише molbuk.ua

{reklama}

Цецинська гора користувалася такою популярністю серед буковинців та гостей краю, що цим вирішив скористатися доктор мистецтвознавства, сенатор, популярний у Чернівцях меценат Володимир Залозецький. У своєму помешканні біля гори Цецино він заснував "Гуцульський музей".

Ідея створення в Чернівцях музею під відкритим небом виникла ще у 1906 році на засіданні Наукового товариства в Зальцбурзі (Австрія).

Тут були представлені плани його спорудження. В. Залозецький вирішив увіковічнити дерев’яні пам’ятки Букового краю.

У 1934 році справа зрушила з мертвої точки: на гору Цецино, де пан Володимир успадкував садибу, привезли з Карпат та дбайливо відновили різьблену селянську садибу. Поруч знаходилися господарські споруди. А вела до міні-музею гарна різьблена брама.

Це мало започаткувати маленький музей гуцульського мистецтва Буковини, який би знайомив світ з унікальною гірською культурою.

Доктора В. Залозецького на Цецині відвідували іноземні науковці, журналісти, політики. Там побували французький та англійський посли, консули майже усіх країн, що були акредитовані у Чернівцях того часу.

Є дані, що у 1938 році цей музей відвідав відомий чернівецький лікар та скульптор Опанас Шевчукевич з дружиною Ольгою.

Подальша доля музею невідома. Вважають, що він згорів у кінці 1930-их років. До наших днів збереглася лише різьблена брама, на якій вирізано дату "1934".

Тепер брама встановлена на території обласного музею архітектури та побуту.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram