Яке сьогодні свято відзначають за церковним календарем
13. Сб. Безср. Кира, Іоанна. Свт. Никити.
Безсрібники, мученики Кир та Іоан
Святий безсрібник Кир був відомим лікарем в місті Александрії, де народився і виріс. Він був християнином і лікував всіх хворих безкоштовно, не тільки подаючи допомогу в тілесних хворобах, але лікував також і душевні недуги, які бувають причинами тілесних хвороб. Проповідуючи Євангельське вчення, святий лікар багатьох язичників навернув до Христа. Під час гоніння Діоклетіана (284 — 305) святий Кир пішов у Аравійську пустелю, де прийняв чернецтво, і продовжував там лікувати людей своєю молитвою, одержавши від Бога дар зцілювати всі хвороби.
У місті Єдесі в той час жив воїн Іоанн, благочестивий християнин. Коли почалося гоніння, він прийшов до Єрусалиму, і там, почувши про святого Кира, став його розшукувати, пішовши для цього в Александрію, потім в Аравію. Знайшовши святого Кира, Іоанн всією душею прив'язався до нього і став його вірним послідовником. Дізнавшись, що в Єгипті, в місті Каноп, схоплена християнка Афанасія з трьома юними дочками: Феоктистою — 15 років, Феодотією — 13 років і Євдоксією — 11 років, святі Кир та Іоанн поспішили прийти до них на допомогу, побоюючись, як би страх перед муками не примусив їх відректися від Христа. Вони відвідали їх у в'язниці і зміцнили в мужності перед майбутнім подвигом. Дізнавшись про це, правитель міста схопив святих Кира й Іоанна і, переконавшись в їх твердому і безбоязному сповіданні віри в Христа, піддав їх страшним тортурам на очах Афанасії та її дочок. Сповідниці так само стійко перенесли всі муки і були обезголовлені. Слідом за ними на тому ж місці стратили святих безсрібників Кира та Іоана (+ 311). Тіла їх християни поховали в церкві святого апостола і євангеліста Марка. У V столітті мощі святих Кира та Іоанна були перенесені з Канопу в Мануфін. Пізніше їхні мощі були перенесені в Рим, а звідти до Мюнхена (відомості поміщені 28 червня).
{reklama}
Святитель Микита, єпископ Новгородський, Києво-Печерський
Святитель Микита, єпископ Новгородський, в молоді роки вступив до Києво-Печерського монастиря і незабаром побажав піти у затвор. Ігумен попереджав його про передчасність такого подвигу для молодого інока, але він, понадіявшись на свої сили, не послухався. У затворі святий Микита впав у спокусу. Диявол явився йому у вигляді Ангела, і недосвідчений подвижник вклонився йому. Біс дав йому пораду, як вже досягнувшому досконалості: "Ти не молися, а тільки читай і вчи інших, а я буду молитися за тебе", - і став біля затворника, роблячи вигляд, що молиться за нього. Зваблений чернець Микита перевершив всіх у знанні книг Старого Завіту, а про Євангеліє ні говорити, ні слухати не хотів. Києво-Печерські старці прийшли до спокушеного і, помолившись, відігнали від нього біса. Після цього преподобний Микита, залишивши з благословення старців затвор, жив у суворому пості та молитві, найбільше вправляючись у послуху та смиренні. Милосердний Господь, за молитвами святих старців, підніс його з глибини падіння на високу ступінь духовної досконалості. Згодом він був поставлений єпископом у Новгород і за своє святе життя був нагороджений від Бога даром чудотворення. Одного разу під час посухи він молитвою звів дощ з неба, іншим разом за його молитвою припинилася в місті пожежа. 13 років керував святитель Микита новгородською паствою і мирно відійшов до Господа у 1109 році. У 1558 році, за царя Івана Васильовича, відбулося прославлення святителя. Мощі його спочивають нині в церкві святого апостола Филипа у Новгороді.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
Безсрібники, мученики Кир та Іоан
Святий безсрібник Кир був відомим лікарем в місті Александрії, де народився і виріс. Він був християнином і лікував всіх хворих безкоштовно, не тільки подаючи допомогу в тілесних хворобах, але лікував також і душевні недуги, які бувають причинами тілесних хвороб. Проповідуючи Євангельське вчення, святий лікар багатьох язичників навернув до Христа. Під час гоніння Діоклетіана (284 — 305) святий Кир пішов у Аравійську пустелю, де прийняв чернецтво, і продовжував там лікувати людей своєю молитвою, одержавши від Бога дар зцілювати всі хвороби.
У місті Єдесі в той час жив воїн Іоанн, благочестивий християнин. Коли почалося гоніння, він прийшов до Єрусалиму, і там, почувши про святого Кира, став його розшукувати, пішовши для цього в Александрію, потім в Аравію. Знайшовши святого Кира, Іоанн всією душею прив'язався до нього і став його вірним послідовником. Дізнавшись, що в Єгипті, в місті Каноп, схоплена християнка Афанасія з трьома юними дочками: Феоктистою — 15 років, Феодотією — 13 років і Євдоксією — 11 років, святі Кир та Іоанн поспішили прийти до них на допомогу, побоюючись, як би страх перед муками не примусив їх відректися від Христа. Вони відвідали їх у в'язниці і зміцнили в мужності перед майбутнім подвигом. Дізнавшись про це, правитель міста схопив святих Кира й Іоанна і, переконавшись в їх твердому і безбоязному сповіданні віри в Христа, піддав їх страшним тортурам на очах Афанасії та її дочок. Сповідниці так само стійко перенесли всі муки і були обезголовлені. Слідом за ними на тому ж місці стратили святих безсрібників Кира та Іоана (+ 311). Тіла їх християни поховали в церкві святого апостола і євангеліста Марка. У V столітті мощі святих Кира та Іоанна були перенесені з Канопу в Мануфін. Пізніше їхні мощі були перенесені в Рим, а звідти до Мюнхена (відомості поміщені 28 червня).
{reklama}
Святитель Микита, єпископ Новгородський, Києво-Печерський
Святитель Микита, єпископ Новгородський, в молоді роки вступив до Києво-Печерського монастиря і незабаром побажав піти у затвор. Ігумен попереджав його про передчасність такого подвигу для молодого інока, але він, понадіявшись на свої сили, не послухався. У затворі святий Микита впав у спокусу. Диявол явився йому у вигляді Ангела, і недосвідчений подвижник вклонився йому. Біс дав йому пораду, як вже досягнувшому досконалості: "Ти не молися, а тільки читай і вчи інших, а я буду молитися за тебе", - і став біля затворника, роблячи вигляд, що молиться за нього. Зваблений чернець Микита перевершив всіх у знанні книг Старого Завіту, а про Євангеліє ні говорити, ні слухати не хотів. Києво-Печерські старці прийшли до спокушеного і, помолившись, відігнали від нього біса. Після цього преподобний Микита, залишивши з благословення старців затвор, жив у суворому пості та молитві, найбільше вправляючись у послуху та смиренні. Милосердний Господь, за молитвами святих старців, підніс його з глибини падіння на високу ступінь духовної досконалості. Згодом він був поставлений єпископом у Новгород і за своє святе життя був нагороджений від Бога даром чудотворення. Одного разу під час посухи він молитвою звів дощ з неба, іншим разом за його молитвою припинилася в місті пожежа. 13 років керував святитель Микита новгородською паствою і мирно відійшов до Господа у 1109 році. У 1558 році, за царя Івана Васильовича, відбулося прославлення святителя. Мощі його спочивають нині в церкві святого апостола Филипа у Новгороді.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
Повернутися назад