«Головне – не оцінки, а людяність учнів»: буковинка потрапила в топ-50 фіналістів престижної премії Global Teacher

Буковинка потрапила в топ-50 фіналістів престижної премії Global Teacher.

Про це повідомляє кореспондентка molbuk.ua.

{reklama}

Маріанна не мріяла стати вчителькою, її більше цікавила музика. Але за компанію з подругою вступила до Чернівецького педагогічного училища, отримала спрямування в село Долішній Шепіт.

"І вже 28 років працюю тут вчителькою, – каже Маріанна Олександрівна. – Вийшла заміж за місцевого легеня Олексія – майстра лісу. Народила п’ятеро дітей – три доньки і два сини. Старша дочка теж учителька англійської мови. Середуща навчається в магістратурі ЧНУ. Старший син – прикордонник, був в зоні бойових дій. Ще двоє – школярі. Живу в селі, то тримаю господарку: город, корова, свині, кури, кролі"

"Мене часто запитують: як я все встигаю? А я сама не знаю, як встигаю, – усміхається пані Маріанна. – Мені все цікаво. Маю багато енергії, багато ідей, які хочу реалізувати".

Запросила волонтерку "Корпусу миру"

Спершу Маріанна Олександрівна викладала музику. А потім вирішила стати ще й учителькою англійської мови, яку знала не дуже добре. Отож вступила на заочне відділення факультету іноземних мов ЧНУ.

– Тоді у мене було вже троє дітей. А поки навчалася в університеті, ще двох народила, – пригадує вчителька. – Я могла писати і читати по-англійськи. А щоби освоїти розмовну англійську, запросила до нашої школи американську волонтерку "Корпусу Миру" Ебігейм Сотер. Вона два роки жила у мене вдома, я ходила на її уроки. Зрештою почала менше комплексувати, впевненіше розмовляти англійською. У нас побували волонтери з різних країн: Аргентини, Єгипту, Туреччини, Великобританії. Вони проживали в мене, проводили літні табори для учнів.

А в 2017 році Маріанна Олександрівна поїхала на стажування до Сполучених Штатів.

"Із України обрали лише чотирьох учителів англійської мови. Поїздка була безкоштовною. У США ми провели сім тижнів. Відвідували заняття в університеті, уроки в школі. Мені дуже сподобалося, – розповіла пані Маріанна. – Згодом я зрозуміла, що наша НУШ (нова українська школа) схожа на американську систему навчання. Звичайно, нашим класним кімнатам далеко до американських і за розміром, і за оснащенням, проте дещо можна зробити. Хоча є деякі відмінності. Скажімо, там у початкових класах працює два учителі, тому можна краще організувати роботу. Більша відповідальність батьків за своїх дітей. Якщо хтось не здасть іспитів, то йому ніхто не видасть атестат. Учителі не роблять школярам зауваження, вони можуть сидіти, лежати на підлозі. А в нас як: "Сядь рівно, не крутися, дивися сюди". Дітей постійно хвалять, навіть за виконання найпростіших завдань: "Ти молодець. Ти супер!". Я теж намагаюся ставитися до своїх учнів, як до рівних. Якщо виникають якісь проблеми, то вирішуємо їх разом розумно, без образ. Я ще й класна керівниця 11 класу. Це вже четвертий мій випуск. І з усіма колишніми учнями в мене дуже теплі стосунки. Серез них є учителі музичного мистецтва, деякі навчаються на факультеті іноземних мов. А один навіть став директором школи в Києві".

"Учитель повинен займатися самоосвітою"

Маріанна Олександрівна обладнала в школі кабінет англійської мови, напевно, найкращий в області. На її уроках завжди цікаво та весело. Вона підбирає та роздруковує матеріали з Інтернету, придумує кросворди, учні спілкуються по скапу з американцями на екологічні теми.

– Складаю план кожного уроку, продумую все до дрібниць, – запевнила вчителька. – І в будь-який момент, як чарівник, можу витягнути щось цікаве. Наша школа невелика – 204 учні. Англійську мову вивчають із першого класу, а з п’ятого – ще й німецьку. Таке круте наше село. Шкільні підручники для мене – не основне. Використовую багато додаткового матеріалу. Зокрема, беру завдання з оксфордських підручників. Щоби дізнатися тему уроку, учні повинні розв’язати кросворд. У першокласників є папки-портфоліо, де вони складають виконані роботи Привезла з Америки спеціальні пластикові конверти, в які вкладаю письмові завдання. Усне мовлення відбувається на килимку. Завдяки участі в міжнародних проєктах нам вдалося заробити для школи 15 сучасних комп’ютерів. Співпрацюємо з Львівською освітньою фундацією, яка виділила грантові кошти на придбання швейних машинок для трудового навчання, створення ресурсного куточка для учнів.

– Учитель повинен постійно займатися самоосвітою, бо інакше учням буде нецікаво на його уроках, – переконана пані Маріанна. – Не шкодую, що стала вчителькою, дуже подобається моя робота. Напевно, передалися гени, бо в нашій родині учителювали тато, бабуся з дідусем. На власному досвіді зробила висновок: головне – не бали та оцінки, а щоби твої учні стали добрими людьми. Ми зняли відеоролики про наші ліси та зубрів, допомагаємо літнім односельчанам. На зимові світа ходимо колядувати, а отримані кошти передаємо онкохворим дітям та воїнам АТО.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram