Чотирьох дітей забрала сестра дідуся: на Буковині донька жорстоко вбила рідного батька, її ув’зянили

Тато ж написав відмову від дітей, і суд позбавить його батьківських прав.

Трагедія трапилася в травні 2021 року в селі Валява на Кіцманщині, йдеться у публікації "МБ".

Під час сварки 29-річна Мар’яна смертельно поранила свого батька кухонним ножем. Жінку засудили до семи років позбавлення волі. У неї залишилося четверо малолітніх дітей. Ні рідний батько, ні рідні бабусі не захотіли ними займатися. Дітей забрала двоюрідна бабуся Василина – рідна сестра загиблого. Жінка хоче взяти над ними опіку.



"Ніхто з родичів не з’явився"

– Увечері того дня мені зателефонували з ювенальної превенції Національної поліції і повідомили про вбивство та дітей. Село Валява належить до Кіцманської ОТГ, тож ними мала займатися наша служба. Наші соціальні працівники одразу ж виїхали туди. Дітей – двох хлопчиків і двох дівчаток – ми забирали вночі. Ніхто з родичів не з’явився, не виявив бажання забрати їх хоча би на деякий час, – розповіла Лариса Заярнюк, начальниця служби у справах дітей Кіцманської міської ради. – Ми відправили дітей у дитяче відділення Кіцманської райлікарні, де їх обстежили. Потім я особисто відвезла їх до Чернівців у центр соціально-психологічної реабілітації дітей.

– Цих четверо дітей перебували в нашому центрі майже пів року. Двоє з них – шкільного віку, 11 та 8 років, а двоє – дошкільнята, яким три та п’ять років. З ними працював наш психолог, – розповіла Жанна Янчук, директорка центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей ОДА. – Діти були здорові, гралися, гарно малювали, але хотіли додому. Старший хлопчик сумував за друзями. Про маму згадували лише менші. Обидві бабусі дітей не провідували жодного разу. Батько приходив, часто приїжджали брати і сестра матері, телефонували майже щодня.

У центрі діти не могли залишатися надовго. Їх треба було влаштувати до родичів або відвезти в інтернат.

Взяти дітей забажав старший брат Мар’яни Ярослав. "Я сам виріс в інтернаті, тому не хочу, аби діти там були. Жити є де, працюю. Своєї сім’ї ще не маю. Буду все робити заради дітей", – запевнив хлопець. "Я мала з Ярославом тривалу бесіду. Він молодий, ще не одружений, не потягне стільки малих дітей", – переконана начальниця служби.

"Матір не позбавили батьківських прав"

Зрештою, усіх чотирьох дітей забрала двоюрідна бабуся Василина – рідна сестра вбитого. Вона живе в селі, яке належить до Усть-Путильської ОТГ.

– Це найкращий вихід, аби діти були разом у родині. Не варто було їм повертатися у те місце, де сталася трагедія, свідками якої вони були, – вважає Лариса Заярнюк. – Старшого, Дмитрика, який має статус позбавленого батьківського піклування, вже оформили під опіку. Троє менших влаштовані поки що тимчасово. Їхній тато відмовився взяти їх. Написав заяву, що не заперечує, аби вони жили з тіткою. Зараз у суді розглядається справа про позбавлення його батьківських прав. Уже було попереднє слухання, де я виступала як позивач. Гадаю, наступне буде остаточним. Щойно діти отримають статус позбавлених батьківського піклування, то будуть оформлені під опіку. Тоді опікунка зможе отримувати на них соціальну допомогу.

Як свідчать матеріали слідства, ввечері 15 травня 2021 року між 29-річною Мар’яною, мамою чотирьох дітей, та її 61-річним батьком виникла сварка. Чоловік завдав доньці декілька ударів металевою палицею. Жінка ж схопила кухонний ніж і вдарила ним батька. Від отриманої травми той помер.

Матір засудженої виправдовує доньку, мовляв, та просто захищалася. "Моя донька не вбивця, а жертва обставин, – запевнила жінка. – Вона часто скаржилася на батька, що він ображав її, бив. Казала, що не може більше терпіти. Він і мене бив, знущався, тому втікала з дому. Дітей залишала, бо не було куди їх брати".

Лариса Заярнюк, яка вже 21 рік працює у соціальних службах та добре знає цю багатодітну родину, каже, що в Мар’яни була нелегка доля. "Ці діти, можна сказати, виростали на моїх очах. Дитинство в них було важким. Їхню матір двічі позбавляли батьківських прав на всіх шістьох дітей. Усі вони, зокрема й Мар’яна, виховувалися в інтернаті, – пригадує пані Лариса. – Для Ярослава придбали за державні кошти будинок, як для дитини-сироти. Там одразу ж поселилися їхній батько, брат і Мар’яна з дітьми. Сім’я Мар’яни перебувала у нас на обліку як така, що опинилася у складних життєвих обставинах. Із батьком вони постійно сварилися. Коли мені повідомили про вбивство, то я одразу здогадалася, хто це".

Матір дітей не позбавляти батьківських прав. Діти спілкуються з нею по телефону. "Коли Мар’яна через сім років повернеться з в’язниці, тоді будемо це вирішувати, – каже Лариса Заярнюк. – Можливо, їй повернуть дітей. Але для цього вона повинна мати власне житло і влаштуватися на роботу. Зараз діти наче щасливі, радіють, що не потрапили до інтернату. До 18 років вони перебуватимуть під постійним контролем двох служб у справах дітей – нашої і за місцем проживання".

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram