Днями Алла Костромічова оголосила ім’я переможниці третього сезону модельного реаліті Нового каналу. Нею стала 25-річна Мальвіна Чукля з невеликого села в Чернівецькій області.
Про мотивацію прийти на проект, найскладніші моменти та улюблені випробування – в ексклюзивному інтерв’ю "Нового каналу".
– Мальвіно, ти – мама в декреті. Як і чому вирішила прийти на проект?
– Саме після народження дитини я це й вирішила! (сміється). Мені було мало бути мамою в декреті. Захотілося змінити своє доволі монотонне життя. Зробити щось неймовірне, щоб син і чоловік мною пишалися. Адже я ніби й не дурна, і швидко вчуся, люблю працювати, але чому тоді тупцюю на одному місці?...
Але я не знала, в якому напрямку рухатися, як саме змінити своє життя. І в той момент побачила оголошення про кастинг на "Топ-модель по-українськи". Ми з чоловіком дивилися всі сезони цього реаліті Нового каналу, і я подумала, чому б ні? ...
– До цього моменту ти думала про кар’єру моделі?
– Так, ще зі школи. З моїм зростом і фігурою складно не думати про моделінг. Коли після 9-го класу поїхала вчитися, то мріяла піти в модельну школу, але в родині почалися проблеми, і мені соромно було просити на це гроші. Я тоді навіть подумати не могла, що можна відразу піти в агентство або подати анкету на "Топ-модель по-українськи". Тепер розумію: якщо є мета, потрібно до неї йти всіма можливими шляхами....
– Ти легко пройшла всі етапи відбору – передкастинг, телекастинг?
– Я кожного разу не очікувала, що мене покличуть на наступний! Чесно кажучи, довго думала перед тим, як їхати на телекастинг. Його знімали цілих три дні. Мене запросили на третій. На той час на проекті залишалося лише чотири місця. Я просто не розуміла, чи варте воно того – дорога витратна, сина потрібно з кимось залишити. А ймовірність, що я стану однією з чотирьох – мізерно мала. Але все-таки поїхала.
Я багато годин сиділа разом з іншими дівчатами в кімнаті очікування. Коли за вікном почало сутеніти, подумала, що почекаю до 17:00 – і втечу додому. За 15 хвилин мій номер назвали – час до експертів. Коли йшла по подіуму, паморочилося в голові, а на думці було мільйон причин, чому мені скажуть "ні". І жодного приводу для "так". Коли я почула "так" від всіх експертів і Алли Костромічової… Це був космос, щось нереальне, мені хотілося кричати від щастя. Я не знала, скільки протримаюся на проекті, але це було й неважливо. Моя мрія вже здійснилася.
– Кого ти вважала головною конкуренткою?
– Починаючи з найпершої фотосесії – для обкладинки журналу – я виділила найсильнішу і найперспективнішу, на мій погляд, дівчинку. Це була Дарина Герасимчук. Я відразу побачила в ній переможницю. Протягом проекту лідирували багато дівчат. Хтось був сильним як особистість, хтось – у дефіле, в позуванні, хтось показував нереальний прогрес. У мене змінювалися погляди на всіх учасниць, але найсильнішою залишалася Дарина.
– Розкажи про свої улюблені випробування
– Мені дуже сподобалося дефіле на верблюдах у Туреччині. Ми грали торговок тканинами, які мали "продати" експертам товар. Якось я почула зауваження, що не вмію продавати. І на тому дефіле довела, що вмію. Проявила кмітливість, і виїхала на верблюді, сидячи задом наперед. Сергій Нікітюк і Соня Плакидюк виділили мене серед інших дівчат.
Якщо говорити про фотосесії, то поза конкуренцією – "Цирк без тварин". В образах різних звірів і птахів ми позували в підвішеній до стелі клітці. Я була ведмедицею. Щоб я занурилася в образ, Соня Плакидюк запропонувала уявити, ніби в мене відібрали ведмежа. І мене прорвало. Вважаю це зйомку дуже важливою, можливо, з її допомогою ми донесли людям, що тварини повинні перебувати на свободі, а не за гратами в цирку.
Ще мені сподобалася фотосесія на "Останньому шансі", де за право залишитися на проекті ми змагалися з Настею Рудою. Ми позували під куполом цирку на гімнастичному кільці. Зі страховкою, звісно, але від цього було не менш страшно. А кадри вийшли фантастичні.
– Що ти відчула, коли Алла Костромічова на фіналі назвала твоє ім’я?
– Це було безмежне щастя. Ніби ти доскочив до зірок, досяг недосяжного. Пам’ятаю, перше, що я зробила, це розвернулася до чоловіка, який сидів у залі для глядачів, і сказала: "Прикинь!" До того, як я їхала на кастинг, ми обговорювали абсолютно все. Які можуть бути випробування, якими виявляться інші учасниці. Але навіть не припускали, що я дійду до фіналу і виграю проект. Я зробила те, що сама від себе не очікувала. І це велика перемога.
– Після проекту твоє життя змінилося?
– І так, і ні. Я все ще залишилася мамою 2-річного малюка і все ще живу у своєму селі. Але майбутнього року плануємо переїзд і дитячий садочок. У моєму житті з’явився моделінг! Я дефілювала на кількох показах у рамках Ukrainian Fashion Week, знімаюся в рекламі для різних брендів.
Думаю, що проект не змінює життя, він змінює тебе. А ти вже змінюєш своє життя. Для мене він став доказом того, що мрії здійснюються. Що взагалі не важливо, хто ти, і де народився. Важливо те, як поводишся, чим наповнена твоя душа і внутрішній світ.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
