Свиняче мракобісся, дуже народні очільники, соціальний проїзний на хоругві і воскресла правляча партія.

***

Свині не винні… Не винні, що їх зжирає якась зараза, а держава Україна зараз у такому стані, що навряд чи здатна зупинити нашестя вірусу африканської чуми. А, відповідно, врятувати і свиней від наглої смерті, і фермерів від зубожіння, й українців від страшного знесилення.



Бо як то українці будуть жити без сала, як всі свині вимруть? Більше у нас таких файних сальних тварин нема, щоби аж на три, а то і на п’ять пальців. Тому над нацією нависла смертельна небезпека втратити через свинячий мор головні свої нинішні ментальні риси – співучість, голосне галакання на городах та в усіх інших громадських місцях, лежання пузом догори перед телевізором і роздуми з кумом над темою "влада – гімно" у генделику, поки жінка миє чужу дупцю в Італії. Бо без сала цього всього в нас вже не буде.

Але от на що масовий мор отих милих, таких схожих на нас генетично, тваринок, не вплине, то це на наш інтелект і світогляд. Цьому жодна чума – ні свиняча, ні котяча, ні псяча - не загрожують. От дивіться. Рано діти - до школи, у садочок, тати-мами - на роботу гроші для діток заробляти, бабусі-діди - до больнічок і на базари – дати дохторам і торговцям заробити. А свиноторговці поперед дороги головної стали, бо якогось папера не так чи не з того боку почитали, якщо читали. І нічо. Після того навіть не вибачилися. Пішли далі свинятиною торгувати, яку їм нібито заборонили.

Та й насправді в нас ніякої свинської чуми нема. То все хтось поробив. Свиней труять трійлом і вони лише копитцями – брик. Не вірите? А ви почитайте наші газети і подивіться тілівізор. То там кожен другий свиноторговець і кожен перший активіст каже, що чуми нема, а свиней хтось труїть. А активісти наші активні ще й виперлися навіть на головну "кнопку" - на "Інтер" і таке там розказували. І виглядали вони так, ніби чуми й справді нема, а свині зникають природнім способом - у їхніх черевцях.

І що робити ветеринарам, чиновникам і поліцейським, якщо чуми нема? Роздати по всіх фермах, базарах та хлівах замість пам’яток "Обережно: АЧС!" по чудотворній іконі, ляльці-мотанці, проскурці і підкурити свиней димом із кадила, не забувши при цьому батюшці покласти щось у торбину. І чума мине. Разом зі свинями.

А ще кажуть, що мракобісся десь там – в Африці. Угу. Саме там. У полях край села.

***

Я й сам поперся, з якогось дива, на той свинський пікет. Йду, думаю, подивлюся, бо щось давно ніхто поперек Головної не ходив з тих пір, як пацани дохтора економіки Ростіка рятували від спецназу.

Приперся. Народ помалу вже розсмоктувався, бо на базарі мнєсо стигло і тре було продавати. Поки ще геть не вистигло. Аж тут глип. А на сходах - пара очільників. Рулять. Один у смартфоні, а другий у якійсь папці паперів. З етичних, а заодно і з естетичних, міркувань не буду оприлюднювати сію таємницю, кого саме я там побачив. Але такого органічного єднання влади і народу я не пам’ятаю ще з тих часів, коли мене у райцентрі виганяли з медучилища на парад до 7 листопада, але ми вже знали, що бочку пива під райвиконкомом до такого великого свята мали би поміняти на нову. Тому кожний, в кого морда побільша і нахабніша, пер, аби стати з прапором хоч Туркменської, а хоч Естонської РСР попереду колони, похід якої закінчувався саме коло бочки. Але то так. Відступ про бурхливу революційну молодість.

А тут я про очільників, які з народом. То до чого веду? А до того, що, якби їх звідти зі сходів зразу засунули посеред тих м’ясників, то ніхто би різниці і не помітив. Такі вони з народу. Що по вигляду зовнішньому, що по фізіономіях. Тож, якби вчепили їм на черевця по білому фартушку з нагрудником, то свинятина би розліталася на всі боки з прилавку, як пиріжки у підвалі на Центральній площі в день получки в мерії і ОДА.

А ви там собі чогось обурюєтеся – влада не така, начальники не ті, депутати кривобокі. Такі, які і мають бути. Нема чого, як кажуть москалі, дзеркало звинувачувати. Яке під сходами, таке і на сходах. Народ і влада в нас – єдині. Те, до чого ми так довго йшли з прапорами Туркменської РСР, воно, нарешті, сталося.

Просто, поки народ тягнувся до влади, то їй вже набридло чекати і вона сама підтягнулася до народу. Та раніше вона ще хоча би трохи маскувалася. Ну там, якісь піджаки, пальта, плащі, краватки, начищені капці, спідниці на 10 сантиметрів нижче колін, але зараз різниця фактично стерлася. Навіть, незважаючи на великі зарплати і мільйонні доларові статки великих начальників. А десь місяців зо два тому я бачив, як туди на сходи пливла одна депутатка. У рейтузах.

Самі розумієте – влада у рейтузах. І ті штанята так і коливалися з усім - у такт сходам. Чи то сходи коливалися у так рейтузам. А може і я вже поплив із отим усім… Але тоді я ще якось подумав, що може десь щось пороблено – чи то в Гуцулії, чи може десь в Бессарабії. Але після свинського мітингу, побачивши інших панів-начальників, зрозумів, що в піджаках, пальтах і ділових костюмах та спідницях вже ніхто ніколи ходити не буде, як і вчитися мистецтву управління. Не буде, аби бути ближче до народу.

Навіщо ж то людство придумало різні дрескоди, тренінги і семінари? Може воно щось і знало, але ж Чернівці таки трохи задалеко. І Калинка до Чернівців значно ближче. Якось так вже традиційно повелося, що і вся мода, і всі дрескоди валять до міста звідти. І ні річка, ні забитий євробляхами міст не є для них перешкодами.

***

А ще тої неділі у нас палили опудало. Чиє опудало, невідомо, але всі написали, що Порошенкове. Втім, ні головний вождь опудалопаління Ромцьо, ні його найближчі соратники про то - ні слова… Ні, ні. А раптом почують президент, що то президентове?



То журналісти вже самі додумали, що то може бути таки його. Дивилися, дивилися, міряли і зважували і рішили, що хай буде президентове. Бо ж чиє ще палити? Він крайній, то хай буде його. Але щоби тако вголос сказати, що то його, то ні. Бо нащо? Мішові добре там в Амстердамі дівок на одній файній вулиці у вікнах розглядати, а нам тут політичну боротьбу за нього веди. То мусимо берегти сили, ресурси, енергію і зайвого не бовкати. Бо Порошенко тут, а Міша – в Амстердамі.

***

Скоро, відий, наші бабушки всі – особливо калічанські, нарешті знову стануть щасливі, ніби повернеться їх совєцька молодість. Віталь Михалич – ікона і хоругва нашої міської фронди - днями знову вилізли в тілівізор і пообіцяли, що як тільки, то одразу всі бабусі отримують "віталькіну грамоту" від дизайнера Володьки - соціальні проїзні квитки.



Те, що це була "віталькіна грамота", визнавав колись і сам Володька, бо хто має право на пільговий проїзд, то в нього є документ, і він з ним і їде, якщо водій не жадібний ідіот, як отой, що гнав атошника. Але на "соціальному проїзному" було основне, заради чого їх і робили – підпис Віталь Михалича. А в штабі фронди анцуги політтехнологів вже обносилися, а нових ідей, крім того, аби 350-й раз сказати, що Каспрук – гімно, катма.

От і витяг Володька зі засмальцьованої папочки (а Володька дуже любить різні папочки, бо в руках він ніколи нічого важчого ще не тримав, окрім сокири, коли робив на Соборці новорічну хатку вуйка Митра з Синькова) макет соціального проїзного. А Віталь Михалича довго просити не треба. Тим більше, що тілівізор свій і за нього платити не треба. Але, пацани, фон у дизайні поміняйте – на зелено-білий, аби бабушки знали, хто їх ощасливив. І підпис, підпис не забудьте. А ще краще – патрєт на хоругві. Так всьо і ліпіть. А раптом вибори скоро. Головне, аби Гройсман до того часу не встиг монетизувати транспортні пільги. Бо залишиться лише хоругва – без "соціального проїзного".

***

До речі, у Сафроновича що не член бригади, то - геній. Он Бодя Ковалюк, якого теж пустили в безплатний тілівізор, переконував, яке то добро – старі тролейбуси. Мовляв, поки ми нових накупимо штук 50, то перші куплені вже поламаються. А так старих одразу нагребемо багато - і нуй проблєм.

Логіка, як на мене, жєлізна. Наприклад, купив собі Бодя одразу 50 євроблях і їздить по Вікні – бляхи міняє, дівок возить, барабулі з городу, чи телятам паші. Кайф. А його сусід купив собі 5 нових "Мерседесів" . І теж їздить по Вікні.

І хто у виграші? Канєшно, Бодя. Бо Бодя через 10 років складе з 50 євроблях одну і далі буде на ній возити телятам пашу. А потім віддасть курям-несучкам під курник. А сусід продасть своїх 5 "Мерседесів", трохи докладе заробленого і купить знову 5 нових "Мерседесів". То хто сусід? Канєшно, лох. Бо Бодя діткам економіку в ЧНУ викладає. А економіка у нас самі знаєте яка. Економна. Тож їздіть і ні в чому собі не відмовляйте. І вважайте, що то Бодя вас ощасливив тролейбусними "євробляхами".

***

У нас, нарешті, воскресла партія самого президента БПП. Мабуть, вже після того, як їх вкотре опустив нижче плінтуса якийсь Бодя з широкими рукавами, а мовчазне добро на то дав Вася у нарукавниках, партія вирішили дати про себе знати. І Василь Сидорович Максимюк вибухнув гнівною філіппікою, яке довкола у міськраді лайно.



Та філіппіки не вийшло, бо, по-перше, всі відморозилися, а , по-друге, справжнє лайно взагалі "забило", бо його такими промовами не візьмеш, а хочете знати чим можна - то сходіть в одне ОСББ на бульвар Героїв Крут – там знають, де у лайна "кнопочка". От і вийшло щось ні те, ні се, але старий парторг Килинич кого завгодно переконає, що "всьо пучком" і так і треба, а написати такого він може три мішки за півгодини, а може й має у загашниках уже давно готове – лиш назви партій і прізвища міняє. Хоча ніби все правильно сказано.

Лише одне питання. Хто вони?

Хто ті з президентської партії у міськраді, хто обірве широкі рукави Боді, хто зніме нарукавники бухгалтера міськради Васі, хто скаже "дорогому товаришу" Валерію Миколайовичу, що "за Януковича не було краще", бо за нього він давно вже міг би залишитися в одній лише білій довгій вишитій сорочці. Нема? Нема. Ой нема і нема, і не буде. Бо така вже судьба. А будуть Вася і Макс, або Макс і Вася. Чому? Бо є у мене деякі на то підозри. Бо правильно пацани акцент поставили: "Ми і Вони", "Вони і Ми". А всі інші – то просто "Депутати". Мумуки. Стадо. Наразі у "бухгалтера в нарукавниках". Але ж часи змінюються. А ясла, аби бути при ділах, ніхто не відміняв.

Тому філіппіки – це страшно серйозно і серйозно страшно, але вони не завадили царю Філіпу, проти якого і звучали, завоювати Грецію, звідки їх поширювали. Бо нічого, крім філіппік, там вже не було.

Олександр Мостіпака

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram